Пояснення заборони Bitcoin у Китаї: реальні випадки, нормативні акти та легальні аспекти

Криптовалютний ландшафт Китаю: стислий огляд

Китайський підхід до регулювання Bitcoin і цифрових активів є одним із найжорсткіших у світі. Послідовна політика країни суттєво вплинула на глобальні криптовалютні ринки й визначила характер міжнародних дискусій у сфері регулювання. Важливі аспекти для розуміння:

1. У 2017 році Китай повністю заборонив діяльність криптовалютних платформ та Initial Coin Offerings (ICO), радикально змінивши внутрішній ринок цифрових активів. Проте особисте володіння Bitcoin залишається у правовій "сірій зоні", що створює невизначеність для фізичних осіб і компаній.

2. Обмеження ґрунтуються на трьох ключових причинах: жорсткому контролі капіталу для запобігання його відтоку, протидії масштабному шахрайству проти вразливих груп населення та збереженні монополії центрального банку на емісію валюти.

3. Відомі випадки, зокрема афера Qian Zhimin на 5 мільярдів фунтів і суперечка між США й Китаєм щодо 13 мільярдів доларів у Bitcoin, ілюструють пріоритети державного нагляду та міжнародний вимір криптовалютних злочинів.

4. Громадяни Китаю мають суттєві обмеження у легальній торгівлі Bitcoin на внутрішньому ринку. Майнінг та використання зарубіжних бірж залишаються у "тіні" регуляторного поля, що підвищує юридичні та фінансові ризики.

5. У відповідь на виклики криптовалют Китай розробив Digital Yuan (e-CNY) — цифрову валюту центрального банку, яка поєднує державний контроль із використанням блокчейну для оптимізації фінансових процесів.

6. Всі, хто планує роботу з криптовалютою на китайському ринку, мають чітко розуміти ці обмеження та їх практичні наслідки для дотримання законодавства та управління ризиками.

Заборона Bitcoin у Китаї: суть і причини

2013: перші сигнали регулювання

Перший суттєвий крок Китаю у сфері криптовалют був зроблений у грудні 2013 року, коли Народний банк Китаю офіційно заявив, що Bitcoin не є реальною валютою за законом країни. Це створило ситуацію, за якої громадянам дозволили купувати й продавати Bitcoin як "віртуальний товар" із інвестиційною чи спекулятивною метою, але фінансовим установам заборонили будь-яку підтримку криптовалютних операцій.

Ринок відреагував негайно: ціна Bitcoin знизилася приблизно на 50%. Така динаміка показала, наскільки потужно рішення Китаю впливає на глобальні криптовалютні тенденції. Попри регуляторну невизначеність, криптовалютні платформи працювали в Китаї ще чотири роки, обслуговуючи ентузіастів, для яких обмеження 2013 року були прийнятними.

2017: всеосяжна заборона

У вересні 2017 року китайська влада повністю заборонила Initial Coin Offerings та криптовалютні біржі, назвавши ICO "незаконним публічним фінансуванням", що сприяє шахрайству, пірамідам і відмиванню коштів. Всі внутрішні платформи отримали наказ негайно зупинити роботу, галузь масово переїхала за кордон.

До заборони Китай генерував понад 90% глобального обсягу торгівлі Bitcoin. Після закриття бірж ці показники різко впали, а торгівля перемістилася в Японію, Південну Корею та інші країни з менш жорстким регулюванням. Заборона стала сигналом: Китай розглядає криптовалюту як системну загрозу фінансовій стабільності й державному контролю.

Три причини заборони Bitcoin у Китаї

Уряд окреслив три головних мотиви масштабних обмежень:

1. Контроль капіталу. Максимальні обмеження на виведення коштів за кордон (до 50 000 доларів США на особу щороку) захищають валютні резерви, стабільність курсу й запобігають відтоку капіталу. Bitcoin та інші криптовалюти дозволяли обходити ці правила, створюючи загрозу для фінансової системи.

2. Захист від шахрайства. Масштабні схеми обману, особливо щодо літніх людей, використовували криптоінвестиції для залучення коштів у піраміди. Відсутність захисту інвесторів і складність технології створювали сприятливе середовище для шахрайства.

3. Державний контроль емісії. Закон Китаю забороняє альтернативні валюти, що можуть замінити юань. Децентралізовані криптовалюти підривають можливість уряду проводити монетарну політику й контролювати фінансову стабільність.

Ключові справи та вилучення Bitcoin у Китаї

Велика Британія: вилучення Bitcoin у справі Qian Zhimin

Qian Zhimin організувала одну з найбільших криптовалютних афер з Китаю, що продемонструвала масштаби злочинів і важливість міжнародної взаємодії. У 2014–2017 роках вона керувала компанією Lantian Gerui, яка нібито займалась майнінгом Bitcoin та медтехнологіями, але фактично була фінансовою пірамідою.

Схема залучила близько 128 000 інвесторів і понад 4,6 мільярда фунтів, обіцяючи 200% прибутковості за 2,5 роки. Qian втекла до Лондона у 2017 році, оселившись у Гемпстеді, де жила на викрадені активи.

Британська поліція затримала Qian у 2024 році, вилучила понад 61 000 Bitcoin — найбільше в історії Великої Британії. У 2025 році суд засудив її до понад 11 років ув’язнення за відмивання коштів. Справа показала: навіть масштабні криптоафери можна розкрити завдяки міжнародній співпраці правоохоронних органів.

Урядові Bitcoin Китаю: суперечка з США на 13 мільярдів доларів

Китай звинуватив США у "крадіжці" 127 000 Bitcoin (близько 13 мільярдів доларів) — одному з найбільших міжнародних інцидентів у криптосфері. Китайський центр реагування на комп’ютерні віруси заявив, що злам пулу LuBian у 2020 році має ознаки державної хакерської атаки.

Bitcoin з’явилися у гаманцях уряду США після вилучення в справі камбоджійського бізнесмена Chen Zhi, якого звинувачували у фінансових махінаціях. Мін’юст США назвав це найбільшою конфіскацією цифрових активів, наголошуючи на масштабі операції.

Влада США не розкриває деталей слідчих дій, посилаючись на безпеку. Китай розцінив вилучення як агресію у кіберпросторі, що загострило напруження між країнами. Суперечка показала глибокі розбіжності у регулюванні криптовалюти та сфері юрисдикції.

Міжнародна співпраця в боротьбі зі злочинами

Незважаючи на політичні розбіжності, Китай і США посилили спільні дії проти транснаціональних шахрайських криптосиндикатів, що діють у Камбоджі, М’янмі та Лаосі. Такі організації використовують сучасне рабство для виконання складних фінансових схем із залученням жертв по всьому світу.

Міністерство юстиції США створило Scam Center Strike Force для боротьби із криптошахрайством, що щорічно завдає американцям збитків на майже 10 мільярдів доларів. Група діє спільно з міжнародними партнерами, серед яких і китайські правоохоронці, через арешти, вилучення активів та санкції. Обидві країни визнають криптошахрайство глобальною загрозою, що потребує координації попри геополітичні суперечки.

З вилучених криптоактивів Китаю переважна більшість — це конфісковані кошти злочинців, а не стратегічні інвестиції чи резерви. Державні криптовалюти Китаю утворюються майже виключно внаслідок правозастосування проти злочинних схем, що важливо для розуміння реальної політики країни у цій сфері.

Чи легальний Bitcoin у Китаї? Дії для громадян

Фактично заборона Bitcoin у Китаї створила правову невизначеність: володіння не є злочином, але користування надзвичайно складне й ризиковане. Закон прямо забороняє діяльність криптобірж, але не криміналізує особисте зберігання Bitcoin або інших криптоактивів. Це породило тіньовий ринок із численними обхідними схемами.

Найпоширеніші методи — використання зарубіжних бірж, peer-to-peer платформ, VPN-сервісів для обходу блокувань. Деякі користувачі відкривають рахунки з іноземними адресами чи документами, інші торгують через месенджери та соцмережі.

Однак такі методи несуть серйозні ризики: відсутність правового захисту у разі проблем із транзакціями чи платформами, блокування рахунків банком при підозрі на криптовалютну діяльність. Банки зобов’язані повідомляти про підозрілі операції, що ще більше стримує ринок.

Майнінг у Китаї зазнав жорсткого наступу: великі ферми переїхали до Казахстану, США, Канади та інших країн із дешевою енергією і лояльним регулюванням. Заборона майнінгу, запроваджена через енергетичні й екологічні мотиви, ліквідувала провідну позицію країни на світовому ринку Bitcoin-майнінгу. Нині кожна купівля Bitcoin у Китаї відбувається у "тіні" закону, із ризиком блокування рахунків чи серйозних санкцій залежно від обсягів діяльності.

Digital Yuan: альтернатива Bitcoin-резервам

Китай, зберігаючи заборону на децентралізовані криптовалюти, активно впроваджує блокчейн через створення Digital Yuan (e-CNY) — цифрової валюти центрального банку. Народний банк Китаю розглядає її як технологічне рішення, яке дозволяє зберігати контроль над грошовими потоками та оптимізувати фінансову політику.

На відміну від відкритого блокчейну Bitcoin, транзакції Digital Yuan здійснюються через системи з повним моніторингом і можливістю державного втручання. Центробанк забезпечує інфраструктуру й алгоритми, посилюючи контроль над фінансовою системою та монетарною політикою. Регулятори отримують безпрецедентну прозорість щодо руху коштів у економіці, що спрощує адміністрування податків, боротьбу з відмиванням коштів та реалізацію політики.

Цей підхід дає змогу Китаю отримувати вигоди блокчейну — зниження витрат, прискорення розрахунків, розширення фінансової інклюзії — без втрати контролю над капіталом і фінансовим наглядом. Державні банки, як China Zheshang Bank і Postal Savings Bank of China, вже впроваджують блокчейн-проекти для зберігання активів, фінансування ланцюгів поставок, управління дебіторською заборгованістю. Таким чином, питання Китаю не в технології розподіленого реєстру, а в контролі застосування.

Digital Yuan має стратегічні цілі: зменшення витрат для бізнесу й користувачів, розширення доступу до фінансових послуг у сільських регіонах і потенційна конкуренція з доларом США у міжнародних розрахунках. Система дозволяє програмувати гроші — платежі з умовами, термінами, обмеженнями використання, що відкриває нові можливості для соціальної політики, але й створює ризики надмірного контролю.

Успішний досвід Китаю з Digital Yuan може стати прикладом для інших країн, які розробляють власні цифрові валюти центральних банків. За цим процесом уважно стежать держави ЄС і країни, що розвиваються.

Висновки

Жорстка і комплексна політика Китаю щодо Bitcoin відображає національні пріоритети — контроль капіталу, фінансовий суверенітет та державну владу, що навряд чи зміняться найближчим часом. Основні кейси шахрайства та правозастосування свідчать: держава зосереджена на боротьбі зі схемами, закритті нелегальних платформ, запобіганні відтоку капіталу, а не на переслідуванні простих власників.

Попри значні правові й практичні бар’єри для доступу до Bitcoin, інвестиції у Digital Yuan демонструють, що Китай впроваджує блокчейн на власних умовах — з контролем та ефективністю. Для всіх, хто працює з криптовалютою у Китаї, розуміння обмежень та реальних наслідків їх застосування є критично важливим для правової безпеки та зважених рішень.

Глобальний крипторинок адаптувався до відсутності Китаю: торгівля й майнінг перемістилися в інші юрисдикції. Однак майбутні рішення Китаю щодо цифрових валют і регулювання продовжать впливати на світові тренди. Досвід Китаю — важливий урок про протистояння між децентралізованими фінансовими системами та державним контролем, що вплине на політичні дебати у різних країнах із зростанням популярності цифрових активів.

FAQ

Який зміст заборони Bitcoin у Китаї? Коли вона набрала чинності?

Китай ввів повну заборону на торгівлю та майнінг Bitcoin з 31 травня 2025 року. Заборона охоплює всі транзакції й майнінгову діяльність із Bitcoin та іншими провідними криптовалютами. Обмеження діють і у січні 2026 року.

Чому Китай забороняє торгівлю Bitcoin і криптовалютою?

Заборона криптовалютної торгівлі спрямована на захист фінансової стабільності, протидію незаконній діяльності (відмивання коштів) і запобігання відтоку капіталу. Мета — зберегти економічну безпеку та уникнути фінансових ризиків.

Чи є володіння Bitcoin незаконним у Китаї? Чи карають громадян за зберігання Bitcoin?

Володіння Bitcoin у Китаї не є злочином. Особи не підлягають покаранню за особисте зберігання. Публічна торгівля обмежена регламентом. Дозволені тільки peer-to-peer перекази між фізичними особами.

Які криптовалютні операції прямо заборонені після введення заборони у Китаї?

У Китаї прямо заборонені торгівля, майнінг і емісія криптовалют. Інвестиційна діяльність із криптоактивами не дозволена. Правила чинні з моменту запровадження.

Що означає заборона майнінгу в Китаї? Чи буде індивідуальний майнінг незаконним?

У Китаї заборонена будь-яка діяльність із майнінгу криптовалют. Індивідуальний майнінг є незаконним і може призвести до адміністративних санкцій згідно з політикою регулятора.

Як легально інвестувати у криптовалюту в Китаї? Які є альтернативи?

Можна використовувати регульовані платформи в Гонконзі чи закордонні біржі, що відповідають нормативним вимогам. Альтернативи — інвестиції у технології блокчейну, фонди цифрових активів через ліцензовані установи, участь у регульованих DeFi-протоколах. Варто стежити за оновленням політики.

Як заборона криптовалюти у Китаї вплинула на світовий ринок Bitcoin?

Заборона суттєво знизила глобальний хешрейт майнінгу, вплинула на безпеку мережі Bitcoin й структуру ринку. Децентралізована архітектура Bitcoin дала змогу мережі адаптуватися й поступово відновити позиції.

Як політика регулювання Bitcoin у різних країнах відрізняється від китайської?

Китай повністю забороняє Bitcoin як валюту, вважаючи її віртуальним товаром. У США діють різні правила на рівні штатів із контролем SEC. Японія та Австралія дозволяють розрахунки Bitcoin. Сінгапур та Велика Британія застосовують більш ліберальний підхід. Глобальна координація стандартів посилюється.

Чи може Китай у майбутньому пом’якшити регулювання Bitcoin?

Китай дотримується жорстких обмежень, але можливі зміни політики в майбутньому. З поширенням криптовалют і формуванням глобальних регуляторних стандартів країна може розглянути контрольовану легалізацію для балансу між інноваціями та фінансовою стабільністю.