


Китай обмежує цифрові активи через ризики для фінансової стабільності, прагнення контролювати фінансову систему та створити умови для запуску власної цифрової валюти — Digital Yuan. Заборона охоплює торгівлю, зберігання та майнінг цифрових активів. Це рішення є стратегічним кроком у зміні моделі фінансового управління та розвитку цифрової економіки у Китаї.
Жорстка політика Китаю щодо цифрових активів впливає на глобальні ринки, оскільки Китай відіграє важливу роль у світовій економіці та раніше домінував у сфері майнінгу криптовалют. Інвестори і трейдери мають враховувати наслідки таких дій — вони спричиняють зростання волатильності та впливають на міжнародне регулювання цифрових активів. Наприклад, після оголошення нових обмежень ціни на bitcoin різко коливались, що показало вплив політики однієї країни на світові ринки.
Для користувачів у Китаї заборона означає обмежений доступ до ринку цифрових активів, зміну структури інвестиційних портфелів та ускладнення участі в глобальній цифровій економіці. Громадянам і компаніям доводиться використовувати альтернативні або офшорні рішення для роботи з цифровими активами, що створює нові регуляторні труднощі. Такі обмеження суттєво змінили фінансову інноваційну екосистему країни.
З 2017 року уряд Китаю поступово посилював обмеження, а у 2021 році впровадив повну заборону, закривши всі місцеві біржі цифрових активів та токен-оферинги. Тепер більшість операцій здійснюється через офшорні канали. Контроль стає дедалі складнішим, із впровадженням інструментів аналізу блокчейну для виявлення й покарання транзакцій з цифровими активами.
Запровадження Digital Yuan як центральної банківської цифрової валюти (CBDC) — це приклад стратегічної переорієнтації Китаю на регульовану цифрову фінансову архітектуру. Digital Yuan дає уряду змогу контролювати економіку, отримувати дані про транзакції в реальному часі, що суттєво відрізняється від децентралізованих валют — Bitcoin чи Ethereum. Така модель дозволяє владі відстежувати грошові потоки, запобігати незаконній діяльності та управляти монетарною політикою з високою точністю.
Обмеження Китаю спричинили перерозподіл майнінгової активності у світі. Оператори переміщаються до США, Канади та Казахстану, де вигідніші умови для бізнесу. Це змінює розподіл hash rate, впливає на безпеку блокчейн-мереж та принципи децентралізації. Майнінгові центри, що раніше працювали у Внутрішній Монголії та провінції Сичуань, переїхали у країни з низькими енергетичними витратами та сприятливим регулюванням.
До обмежень Китай забезпечував понад 65% світового Bitcoin mining, домінуючи в інфраструктурі криптовалют. Після зміни політики ця частка різко знизилася, майнінг розподілився географічно. США отримали близько 35% світового ринку майнінгу останніми роками. Це зробило блокчейн-мережі більш стійкими, зменшивши ризики географічної концентрації.
Обсяг торгівлі Digital Yuan стабільно зростає, що свідчить про успішне впровадження та використання у фінансовій системі Китаю. Активне застосування CBDC у щоденних операціях демонструє ефективність цієї моделі. Крім того, жорсткі обмеження зменшили кількість випадків криптовалютного шахрайства. Уряд фіксує суттєве скорочення таких злочинів, що підтверджує ефективність політики захисту споживачів від незаконних схем із нерегульованими цифровими активами.
Політика Китаю щодо цифрових активів — це стратегія контролю фінансових ризиків, просування Digital Yuan та регулювання цифрової економіки відповідно до цілей держави. Вона змінює глобальні ринки цифрових активів і майнінгу, створює нові можливості у сфері регульованих цифрових валют. Приклад Китаю показує, як держави посилюють контроль над фінансовими системами та створюють власні рамки для цифрових активів.
Інвесторам і трейдерам слід уважно стежити за нормативними змінами та коригувати стратегії відповідно до нових умов. Перехід від децентралізованих цифрових активів до державних цифрових валют ілюструє тенденцію розвитку національних цифрових валют та їхній вплив на майбутнє світових фінансів. Знання регуляторних процесів, ринкових змін і технологічних переходів важливе для всіх учасників ринку цифрових активів та фінтеху.
Криптовалюта у материковому Китаї залишається обмеженою. Уряд забороняє торгівлю криптовалютою та ICO, але розвиток технології блокчейн дозволено. Приватне володіння криптовалютою перебуває у "сірій зоні" — юридичний захист мінімальний.
Регуляторна позиція Китаю залишається жорсткою, офіційних ознак скасування заборони немає. Проте глобальне зростання криптовалют і можливі економічні переваги можуть у майбутньому стати причиною перегляду політики.
Від 2017 року Китай послідовно впроваджував обмеження на криптовалюту, включаючи заборони ICO, бірж та майнінгу. Основні хвилі контролю відбулися у 2017, 2021 і 2022 роках. Це триває як постійна серія регуляторних обмежень, а не одна заборона.
Купівля криптовалюти у Китаї обмежена. Уряд забороняє фінансовим установам проводити операції з криптовалютою. Приватні особи можуть зберігати криптовалюту, придбану до впровадження обмежень, але торгівля та майнінг суворо заборонені або обмежені.











