Консорціумні блокчейни

Технологія блокчейну змінила підходи до обміну й зберігання даних організаціями за допомогою систем розподіленого реєстру. Консорціумні блокчейни серед інших типів мереж блокчейну є унікальним рішенням, що поєднує ключові переваги публічних та приватних блокчейнів. У цій статті викладено основні поняття, властивості, переваги та практичне застосування консорціумних блокчейнів у сучасному корпоративному середовищі.

Що таке консорціумний блокчейн?

Консорціумний блокчейн, який також називають федеративним блокчейном, – це мережа із частковою децентралізацією, в якій кілька організацій спільно контролюють та підтримують інфраструктуру блокчейну. Такий блокчейн є проміжним варіантом між повністю публічними та приватними мережами.

Консорціумний блокчейн створюють декілька організацій, які мають спільні цілі й об’єднують зусилля на єдиній платформі. Така співпраця дає змогу членам консорціуму обмінюватися базами даних і інформацією, зберігаючи основні операційні переваги: ефективність процесів, масштабованість, безпечний обмін даними та підзвітність організацій.

Дозвільний принцип консорціумних блокчейнів відрізняє їх від публічних мереж тим, що доступ надається винятково уповноваженим користувачам. На відміну від приватних блокчейнів із контролем однієї організації, консорціумні блокчейни розподіляють однаковий контроль між усіма учасниками. Кожна організація керує персональним вузлом як учасник, а додавання чи виключення членів можливе лише після схвалення від поточних учасників. Організації керують власними вузлами, а структура консорціуму забезпечує легкий доступ, обмін і розподіл даних для всіх членів.

Характеристики консорціумного блокчейну

Консорціумні блокчейни вирізняються специфічними рисами порівняно з іншими видами блокчейну. Їхня частково децентралізована архітектура розташовує консорціумні мережі між централізованими приватними блокчейнами та повністю децентралізованими публічними мережами. Члени консорціуму спільно володіють, отримують доступ і керують мережею, а менша кількість вузлів порівняно з традиційними блокчейн-мережами дає змогу швидше досягати консенсусу.

Конфіденційність даних – важлива риса консорціумних блокчейнів. Як дозволені мережі, вони відкриті лише для уповноважених членів, що гарантує захист і цілісність даних. Обмежений доступ спрощує пошук джерела порушення у випадку інцидентів безпеки.

Швидкість транзакцій – ще одна ключова перевага консорціумних блокчейнів. Менша кількість вузлів у мережі дозволяє значно пришвидшити обробку транзакцій у порівнянні з приватними та публічними блокчейнами.

У консорціумних блокчейнах механізм консенсусу, відомий як "shared consensus" (спільний консенсус), передбачає колективне погодження довірених вузлів щодо валідності транзакцій для підтримання цілісності мережі. Серед поширених механізмів консенсусу – Proof of Authority, Proof-of-Vote, Practical Byzantine Fault Tolerance та Raft. Смартконтракти автоматизують виконання транзакцій у консорціумних блокчейнах.

Гнучкість керування даними – риса, що відрізняє консорціумні блокчейни від публічних криптовалютних мереж. У публічних блокчейнах дані незмінні, а в консорціумних – дозволено змінювати дані після досягнення спільного консенсусу, що забезпечує прозорість і необхідну адаптивність.

Переваги консорціумних блокчейнів

Консорціумні блокчейни дають низку переваг завдяки поєднанню функцій приватних і публічних мереж. Посилена конфіденційність виникає завдяки обмеженому доступу членів, що запобігає розголошенню даних та підвищує захист інформації. Контрольована структура членства забезпечує вищий рівень довіри та залучення учасників, кожен із яких має статус учасника у процесах ухвалення рішень.

Економія витрат – важлива перевага консорціумних блокчейнів, оскільки вони не мають комісій за обслуговування та транзакції, властивих іншим видам блокчейну. Малі організації особливо виграють від зниження операційних витрат у межах консорціуму.

Масштабованість покращується завдяки меншій кількості вузлів у консорціумних блокчейнах у порівнянні з публічними мережами, де вузлів може бути тисяча і більше. Менша кількість вузлів зменшує навантаження на мережу, підвищуючи її продуктивність.

Гнучкість операцій – характерна риса консорціумних блокчейнів, бо спільний консенсус полегшує внесення змін у мережу. Менша кількість вузлів прискорює процес впровадження змін.

Енергоефективність – ще один плюс консорціумних блокчейнів, оскільки енергоспоживання мережі зосереджене на рутинних операціях. Застосовувані механізми консенсусу не потребують майнінгу, що зменшує енерговитрати.

Недоліки консорціумних блокчейнів

Консорціумні блокчейни, попри переваги, мають певні обмеження. Невелика кількість членів підвищує ризик централізації, що може знизити прозорість мережі. Централізована структура робить консорціумні мережі більш уразливими до атак типу 51%, коли більшість учасників можуть маніпулювати роботою мережі.

Складність створення консорціумних блокчейнів є значним викликом. Координація співпраці кількох організацій на спільній інфраструктурі часто супроводжується проблемами та труднощами узгодження.

Ефективність консорціумних блокчейнів залежить від активної співпраці членів. Якщо частина учасників не бажає брати участь, успіх мережі може бути під загрозою.

Приклади консорціумних блокчейнів

Відомі консорціумні блокчейн-рішення застосовують у різних галузях. Hyperledger, запущений Linux Foundation у 2016 році, – це відкритий проєкт із інструментами та фреймворками для розробки блокчейн-додатків. Почавши із 30 корпоративних учасників, Hyperledger підтримує компанії з різних секторів, які впроваджують консорціумні блокчейни.

Консорціум R3, заснований у 2014 році дев’ятьма великими банками, серед яких Goldman Sachs, Credit Suisse та JP Morgan, створив мережу Corda для безпечних та прозорих фінансових операцій. Більше 200 фінансових установ співпрацюють через R3, підтверджуючи масштабованість технології консорціумних блокчейнів.

Energy Web Foundation у 2019 році запустила Energy Web Chain – першу відкриту корпоративну блокчейн-платформу, розроблену для нормативних, операційних та ринкових потреб енергетики. Цей консорціумний блокчейн вирішує специфічні завдання галузі через спільну модель управління.

Enterprise Ethereum Alliance (EEA), створений у 2017 році 30 компаніями, включно з Accenture, J.P. Morgan і Microsoft, розробляє корпоративні рішення на основі технології Ethereum. EEA показує, як консорціумні блокчейни використовують існуючі протоколи для спеціалізованих бізнес-завдань.

Global Shipping Business Network (GSBN), заснована у 2021 році дев’ятьма судноплавними компаніями та операторами терміналів, надає програмні й апаратні рішення для членів галузі, забезпечуючи ефективний обмін інформацією через технологію розподіленого реєстру. Цей консорціумний блокчейн демонструє застосування технології у логістиці та управлінні ланцюгом постачань.

Висновок

Консорціумні блокчейни — це важлива еволюція технології блокчейну, що поєднує приватні й публічні мережі. Їх частково децентралізована архітектура підходить для міжорганізаційної співпраці, даючи переваги: розширені можливості обміну даними, вирішення спільних проблем, економію часу та коштів.

Практичне застосування консорціумних блокчейнів у різних галузях — від фінансів до енергетики та логістики — демонструє гнучкість і потенціал цієї технології. У процесі розвитку консорціумні блокчейни проходять тестування та вдосконалення для ширшого впровадження. Подальше вдосконалення сприятиме оптимізації та розширенню застосування консорціумних блокчейнів, ймовірно, зробивши їх стандартним рішенням для організаційної співпраці в цифрову епоху. Успіх консорціумних блокчейнів залежить від готовності організацій співпрацювати та здатності ефективно управляти спільною структурою, що робить технологію цінною для підприємств, які шукають спільні блокчейн-рішення.

FAQ

Яка різниця між приватним блокчейном і консорціумним блокчейном?

Приватний блокчейн контролює одна організація, а консорціумний — кілька організацій, що забезпечує більшу децентралізацію та співпрацю.

Які недоліки консорціумного блокчейну?

Обмежена масштабованість, складне управління, ризик централізації, уповільнене ухвалення рішень і менша інноваційність через необхідність консенсусу між учасниками.

Навіщо потрібні консорціумні блокчейни?

Консорціумні блокчейни створюють приватні ефективні мережі з обмеженим колом довірених учасників, що гарантує кращу конфіденційність даних і контроль за управлінням.

Які приклади консорціумів?

R3 (банківський сектор), Hyperledger (міжгалузевий проєкт), Energy Web Foundation (енергетика). Вони об’єднують компанії для розробки блокчейн-рішень.