
Інтернет проходив кілька етапів розвитку, і кожен з них відкривав нові можливості та формував нову інфраструктуру. Розуміння цих стадій є фундаментальним для аналізу сучасних і майбутніх трендів веб-технологій.
Історія вебу складається з трьох ключових фаз:
Web1 (1989–початок 2000-х): Статичний або «тільки для читання» веб, що складався переважно зі статичних сторінок, які надавали доступ до інформації без інтерактивності.
Web2 (середина 2000-х – сучасність): Інтерактивний або «читати-писати» веб. На цьому етапі виникли соціальні мережі, блоги, платформи для обміну контентом, що дали користувачам змогу легко створювати і поширювати контент.
Web3 (у процесі розвитку): Децентралізований або «читати-писати-володіти» веб. Основна мета Web3 — надати користувачам контроль над своїми даними й цифровою ідентичністю завдяки технологіям блокчейн і децентралізації.
Головна різниця — це архітектура та механізми контролю:
Web2:
Web3:
Щоб розпочати використання Web3:
Перехід від Web2 до Web3 — це кардинальна зміна підходу до розвитку Інтернету. Web3 дає користувачам більше контролю і прав власності, проте питання масштабування та зручності все ще лишаються актуальними. Подальша доля вебу залежить від темпів розвитку цих технологій та їх впровадження у щоденне користування. Станом на 2025 рік Web3 демонструє стабільне зростання, хоча Web2 продовжує домінувати в багатьох сферах.
Web2 — централізований, керований великими компаніями. Web3 — децентралізований, базується на блокчейні й дозволяє користувачу контролювати свої дані та цифрові активи.
Web1: Тільки для читання. Web2: Читати-писати, інтерактивність. Web3: Децентралізований, на базі блокчейну, під контролем користувача.
Web 3.0 — це децентралізований інтернет на основі блокчейну. Серед прикладів — DApp, NFT, DeFi, DAO, метавсесвіт.
AI використовується в обох. У Web2 його застосування вже стало масовим, а інтеграція з Web3 активно розвивається, відкриваючи нові горизонти для децентралізації та автоматизації.











