
Технологія блокчейн докорінно змінила принципи зберігання, передачі та перевірки даних. Однією з основних складових блокчейну є хешування — математична функція, що забезпечує цілісність інформації. У цьому матеріалі пояснюється суть алгоритму хешування у блокчейні та його роль у цифрових операціях.
Алгоритм хешування — це математична функція, що перетворює будь-які вхідні дані незалежно від обсягу на рядок символів сталої довжини, який називають хешем. Хеш є унікальним для конкретного набору даних, а навіть мінімальна зміна у них створює зовсім інший хеш.
Ключова риса алгоритму хешування — односторонній характер, тобто неможливість відновити первинні дані з отриманого хешу. Алгоритми хешування широко використовують у комп’ютерних науках для автентифікації, зберігання паролів і підтвердження цифрових підписів. У системах блокчейн їх застосовують для збереження цілісності даних і гарантії незмінності транзакцій.
Під час хешування дані будь-якого розміру пропускають через алгоритм хешування, що генерує вихідний результат сталої довжини — хеш. Процес охоплює кілька етапів:
Спершу вхідні дані обробляють алгоритмом хешування для отримання унікального хешу фіксованої довжини. Навіть незначна зміна в інформації створить цілком новий хеш. Хеш — це буквено-цифровий рядок, що ідентифікує початкові дані. Далі цей хеш зберігають у блокчейні як ідентифікатор даних.
Такий механізм гарантує автоматичну зміну хешу при будь-якому редагуванні даних, допомагаючи швидко виявити спроби втручання у початкову інформацію.
Існують різні алгоритми хешування, кожен з яких має свої властивості. Найпоширеніші алгоритми у блокчейн-технологіях:
SHA-256 (Secure Hash Algorithm 256-bit) — найпопулярніший алгоритм хешування у блокчейні. Він створює хеш довжиною 256 біт і відомий високою безпекою та швидкістю обробки.
Scrypt застосовують у криптовалютах, таких як Litecoin і Dogecoin. Scrypt спроектований для більшого споживання пам’яті порівняно з SHA-256, що зменшує ризик атак із використанням ASIC-пристроїв.
Ethash застосовується у мережі Ethereum і створений для захисту від ASIC. Алгоритм потребує значних обсягів пам’яті та обчислювальної потужності, що ускладнює майнінг на спеціалізованому обладнанні.
Blake2b — швидкий та ефективний алгоритм, який генерує хеш до 512 біт. Його використовують у криптовалютах, орієнтованих на приватність, таких як Grin і Beam.
SHA-3 (Secure Hash Algorithm 3) — наступник SHA-2 із покращеним захистом від атак. SHA-3 генерує хеш довжиною до 512 біт.
Оптимальний вибір алгоритму залежить від вимог конкретного блокчейн-додатку: рівня безпеки, швидкості, стійкості до атак.
Алгоритм хешування — фундаментальна складова у блокчейні, що гарантує захист та незмінність транзакцій. У практиці блокчейну його використовують у таких випадках:
Хешування транзакцій: Кожна транзакція у блокчейні має унікальний хеш, який виступає її ідентифікатором. Хеш створюється шляхом обробки даних транзакції алгоритмом хешування з отриманням результату сталої довжини. Далі цей хеш додають до наступного блоку, формуючи захищений криптографічною функцією блок.
Хешування блоків: Кожен блок отримує унікальний хеш для ідентифікації. Хеш блоку створюється шляхом обробки його даних алгоритмом хешування, а також включає хеш попереднього блоку, формуючи захищений ланцюжок блоків.
Майнінг: Майнінг — це процес додавання нових блоків до блокчейну. Майнери змагаються у вирішенні складної математичної задачі, що потребує розрахункової потужності. Перший майнер, який знаходить рішення, додає новий блок до блокчейну та отримує винагороду у вигляді криптовалюти. Рішення називають "nonce" (унікальний номер), і його додають до заголовка блоку разом із даними. Заголовок хешують алгоритмом, а отриманий хеш має відповідати встановленому рівню складності.
Алгоритм хешування забезпечує надійний та стійкий до втручання спосіб зберігання й перевірки даних у блокчейні. Основні переваги:
Підвищення безпеки блокчейну: Алгоритми хешування у блокчейні спроектовані для захисту та протидії атакам. Односторонній характер хешування практично унеможливлює відновлення початкових даних, що ускладнює зміни даних зловмисниками.
Захист від втручання: Хешування перешкоджає зміні даних у блокчейні. Будь-яка спроба модифікації блоку чи транзакції створює новий хеш, порушуючи ланцюжок та фіксуючи факт втручання.
Можливість перевірки даних: Хешування дозволяє ефективно перевіряти цілісність даних. Вузли мережі блокчейн незалежно перевіряють хеші всіх блоків, гарантують незмінність інформації.
Незмінність даних: Хешування забезпечує незмінність збережених у блокчейні даних. Після додавання інформації її не можна змінити чи видалити, гарантуючи цілісність.
Оптимізація ефективності: Хешування дозволяє швидко знаходити та ідентифікувати дані у блокчейні. Кожен блок і транзакція мають унікальний хеш, що спрощує пошук та навігацію.
У блокчейні використовують кілька основних технік хешування:
Proof of Work (PoW) — алгоритм консенсусу для підтвердження транзакцій і генерації нових блоків. Майнери змагаються у розв’язанні складної математичної задачі з використанням обчислювальної потужності. Для цього хешують заголовок блоку, який містить дані та nonce. PoW є ресурсоємним, що ускладнює шахрайство.
Proof of Stake (PoS) — алгоритм консенсусу для підтвердження транзакцій і створення нових блоків. На відміну від PoW, який вимагає вирішення математичної задачі, PoS передбачає утримання валідаторами певної кількості криптовалюти як частки ("stake"). PoS є енергоефективнішим і все більше застосовується у сучасних блокчейнах.
Алгоритми хешування залишаються фундаментальними для розвитку та захисту сучасних блокчейн-систем.
Алгоритм хешування — це математична функція для перетворення даних будь-якого обсягу на рядок символів сталої довжини — хеш. Функція є односторонньою та незворотною, використовується для захисту цілісності даних і гарантії незмінності транзакцій у блокчейні.
Найпоширеніші алгоритми — SHA-256 (Bitcoin), Scrypt (Litecoin, Dogecoin), Ethash (Ethereum), Blake2b (Grin, Beam) та SHA-3. Кожен має особливості безпеки, швидкодії й стійкості до атак через ASIC.
Хешування підвищує безпеку блокчейну, захищає від змін даних, спрощує перевірку цілісності, забезпечує незмінність інформації та оптимізує роботу з даними. Будь-яка зміна створює абсолютно новий хеш, що дозволяє оперативно виявляти спроби модифікації.











