Що таке блокові угоди та як вони працюють?

Блокові угоди — це складний механізм торгівлі, яким користуються інституційні інвестори й особи з великим статком для проведення великооб’ємних операцій на фінансових ринках. Такі спеціалізовані угоди дають змогу учасникам ринку передавати великі обсяги цінних паперів із мінімальним впливом на ринок і збереженням конфіденційності транзакцій. Розуміння блокових угод і навички знаходження таких операцій є ключовими для усвідомлення динаміки сучасних фінансових ринків та стратегій основних гравців.

Що таке блокові угоди?

Блокові угоди — це значні операції з купівлі чи продажу великої кількості цінних паперів або активів, що здійснюються одним ордером. На відміну від стандартних операцій на публічних біржах, блокові угоди зазвичай укладають поза відкритим ринком через приватні домовленості. Основними учасниками блокових угод є інституційні інвестори: пайові та пенсійні фонди, хедж-фонди, а також спеціалізовані інвестиційні компанії — блокхауси.

Головна мета блокових угод — виконати великомасштабні транзакції без суттєвих цінових рухів, які можуть негативно вплинути на позицію сторони, що виконує операцію. Наприклад, коли інвестор із великим статком прагне купити тисячі акцій певної компанії, стандартний ордер на біржі може підвищити ціну, що зробить купівлю менш вигідною. Механізми блокових угод дозволяють завершити значні транзакції із збереженням ринкової стабільності та захистом стратегічних інтересів інвестора.

Блокхауси виступають посередниками в таких операціях і використовують свої мережі й експертизу для пошуку контрагентів і погодження вигідних умов. Вони підтримують зв’язки з продавцями та покупцями, тому ефективно узгоджують великі ордери й дотримуються конфіденційності протягом виконання транзакції.

Як працюють блокові угоди?

Виконання блокових угод — це складний процес, що вимагає координації багатьох сторін і детального врахування ринкової ситуації. Щоб зрозуміти, як побачити блокові угоди та як вони функціонують, слід знати, що все починається з контакту трейдера або інституційного інвестора зі своїм блокхаусом із запитом на виконання великого ордера. На цьому етапі встановлюють параметри угоди: обсяг, тип активу, часові рамки.

Після отримання ордера блокхаус проводить всебічний аналіз ринку для визначення відповідної ціни. На етапі ціноутворення враховують поточну ситуацію, розмір угоди й можливий вплив на ринкову ціну. Блокхаус веде переговори з потенційними контрагентами, щоб узгодити ціну, яка може містити як премію, так і дисконт щодо поточної ринкової ціни — це компенсує великий обсяг транзакції.

У певних випадках блокхауси використовують стратегію “iceberg order” (айсберг-ордер): розбивають великий ордер на менші частини, приховуючи загальний розмір угоди від ринку. Трейдер поступово купує акції дрібними порціями в різних продавців, доки весь ордер не буде виконано. Це допомагає запобігти ринковим спекуляціям і маніпуляціям ціною, які можливі у разі розкриття повного обсягу угоди.

Виконання блокових угод зазвичай відбувається через позабіржові (OTC) ринки або приватні двосторонні домовленості, а не на публічних біржах. Позабіржовий формат мінімізує видимість транзакції й знижує можливий вплив на ринок. Після виконання укладають розрахунок відповідно до погоджених умов — активи обмінюють на оплату згідно зі стандартними ринковими процедурами клірингу.

Види блокових угод

Блокові угоди мають різні структури, кожна з яких враховує особливості ринку та потреби учасників. Знання цих варіантів і навички знаходження блокових угод у різних форматах дозволяють оцінити гнучкість механізму блокової торгівлі.

“Bought deal” (придбана угода) — найпоширеніша структура блокових угод. Тут керуюча установа викуповує весь обсяг цінних паперів у продавця за погодженою ціною, а потім перепродає їх одному або кільком покупцям за вищою ціною. Різниця між цінами формує прибуток установи, що покриває ризик тимчасового володіння паперами та виконання ролі маркетмейкера.

“Non-risk trades” (безризикові угоди) — інший тип, коли керуюча установа діє як маркетинговий агент, а не як основний контрагент. Вона формує попит на конкретні цінні папери серед потенційних покупців і погоджує з ними фіксовану ціну. Комісію установа отримує від початкового продавця за створення попиту та проведення угоди без набуття права власності на папери.

“Back-stop deals” (бекстоп-угоди) гарантують продавцю мінімальну ціну навіть тоді, коли керуюча установа спочатку не володіє цінними паперами. Вона гарантує мінімальну ціну продажу для початкового власника активу; якщо не знайдено покупців на весь обсяг за гарантованою ціною чи вище, установа купує залишок самостійно, забезпечуючи мінімальний дохід продавцю.

Як побачити блокові угоди

Навички знаходження блокових угод стають дедалі важливішими для учасників ринку, які хочуть відстежувати інституційну активність і ринкові настрої. Для цього використовують різні інструменти залежно від ринку.

Фінансові термінали та професійні торгові платформи надають повну інформацію про блокові угоди: агрегують дані з різних джерел і показують обсяг, ціну, час виконання й інструмент. Інституційні інвестори й професійні трейдери користуються такими платформами для моніторингу великих операцій у реальному часі.

Роздрібні інвестори можуть знаходити блокові угоди у відкритих джерелах. Багато фондових бірж публікують щоденні звіти зі списками значних блокових операцій за торгову сесію. Такі звіти містять угоди, які перевищують визначений мінімальний обсяг, і забезпечують прозорість для великих інституційних транзакцій.

Фінансові новинні ресурси й постачальники ринкових даних часто мають функції відстеження блокових угод: збирають дані з біржових звітів та інших джерел і подають їх у доступному вигляді. Деякі сервіси надсилають сповіщення про появу блокових угод у певних цінних паперах, що дозволяє підписникам моніторити інституційну активність.

На криптовалютному ринку блокчейн-оглядачі й аналітичні платформи дозволяють відстежувати великі транзакції — показують суттєві перекази між гаманцями та торговими платформами, даючи змогу аналізувати рух інституційних коштів і активність “whale” (великих гравців). Щоб побачити блокові угоди на крипторинку, слід моніторити як ончейн-транзакції, так і звіти провідних торгових майданчиків.

Соціальні мережі та фінансові форуми також можуть бути джерелом спостережень за блоковими угодами. Таку інформацію потрібно перевіряти, але вона дає змогу оперативно отримати сигнали про значну ринкову активність і виявляти тренди в інституційній торгівлі.

Переваги й недоліки блокових угод

Блокові угоди мають низку переваг для великих операцій, але містять і певні ризики, які потрібно враховувати.

Головна перевага — мінімізація ринкового впливу. Завдяки позабіржовому чи спеціалізованому механізму блокові угоди дозволяють уникати різких цінових рухів, які могли б зашкодити стороні, що виконує транзакцію. Це особливо важливо для інституційних інвесторів із великими портфелями, які повинні змінювати структуру активів без негативної реакції ринку.

Блокові угоди підвищують ліквідність для цінних паперів, які рідко торгуються на відкритих біржах: продавці можуть продати великі позиції без суттєвого зниження цін, а покупці — швидко накопичити обсяги. Конфіденційність захищає особистість і стратегічні наміри учасників і знижує ризик спекуляцій і волатильності через публічне розкриття великих угод.

Ще одна перевага — ефективність вартості транзакцій. Блокхауси, виконуючи угоди поза біржею, можуть уникати багатьох накладних витрат, таких як біржові збори; це особливо важливо для великих операцій.

Водночас блокові угоди мають недоліки: приватний характер транзакцій створює інформаційну асиметрію, яка ускладнює доступ роздрібним інвесторам, що не мають знань, зв’язків або капіталу для участі у таких операціях. Це формує двошаровий ринок, де інституційні інвестори мають перевагу, а індивідуальні — повинні знати, як знаходити блокові угоди, щоб зрівняти можливості.

Ризик контрагента — ще один суттєвий недолік. Приватні переговори й транзакції підвищують ризик невиконання зобов’язань контрагентом, особливо в “bought deal” та “back-stop deal”, де фінансова стійкість сторін визначає успіх операції.

Хоча блокові угоди мінімізують ринковий вплив, подальше розкриття інформації або її витік може спричинити спекуляції й коливання цін. Окрім цього, блокові угоди можуть тимчасово зменшувати ліквідність на відкритих ринках, що ускладнює операції іншим учасникам за бажаними цінами.

Висновок

Блокові угоди — ключовий інструмент сучасних фінансових ринків, що дозволяє інституційним інвесторам і особам із великим статком проводити великі транзакції ефективно та з мінімальним впливом на ринок. Спеціалізовані механізми і посередництво блокхаусів забезпечують великі перекази активів із меншим впливом на ціни, підвищеною конфіденційністю й ефективністю транзакцій. Різні типи блокових угод — “bought deal”, “non-risk trade”, “back-stop deal” — дають змогу адаптуватися до різних ринкових умов і потреб учасників.

Навички знаходження блокових угод стають дедалі важливішими для тих, хто прагне відстежувати інституційну активність і динаміку ринку. Професійні торгові платформи, біржові звіти, постачальники ринкових даних і блокчейн-аналітика дають змогу аналізувати масштабні транзакції.

Попри переваги — зменшення ринкового впливу, підвищення ліквідності й зниження витрат — блокові угоди мають ризики, пов’язані з прозорістю ринку, контрагентським ризиком і обмеженнями для роздрібних інвесторів. Розуміння переваг і обмежень блокових угод, а також розвиток навичок їхнього знаходження, допомагає ефективно діяти на складних ринках і приймати обґрунтовані рішення щодо великооб’ємних операцій. У процесі подальшого розвитку фінансових ринків блокові угоди залишатимуться важливим інструментом для управління великими потоками активів із забезпеченням стабільності та ефективності ринку.

FAQ

Де звітують про блокові угоди?

Про блокові угоди звітують на сайтах ф’ючерсних бірж і на торгових майданчиках. Більшість основних платформ блокчейн-даних і аналітичних інструментів ончейн також публікують інформацію про блокові угоди в реальному часі.

Як визначити блокову угоду?

Відстежуйте різкі цінові рухи та сплески обсягів через торговий софт. Блокові угоди — це значні інституційні транзакції, які створюють помітну активність на ринку. Аналізуйте рух гаманців і ончейн-дані, щоб виявити великі перекази, що свідчать про блокові угоди на крипторинку.

Як знайти order blocks у торгівлі?

Визначайте order blocks як рівні цін, де накопичується значна ліквідність, після чого ціна різко відходить від цього рівня. Звертайте увагу на нещодавні максимуми чи мінімуми із подальшими дисбалансами обсягів. Підтверджуйте такі зони сплесками обсягу та патернами розвороту на графіках.

Чи існує індикатор, який показує інституційні блокові ордери?

Так, індикатор AG FX - INSTITUTIONAL ORDER BLOCKS на TradingView визначає потенційні інституційні блокові ордери, виділяє бичачі та ведмежі торгові блоки й допомагає трейдерам розпізнавати ключові зони інституційної торгівлі.