

Сучасні фінансові технології у платіжних системах не встигають за темпами інновацій в інших секторах. Переказ коштів здається простим цифровим процесом, але часто супроводжується високими комісіями й триває довше, ніж потрібно.
Щоб вирішити ці виклики, уряди різних країн розробляють нову форму цифрової валюти під назвою цифрова валюта центрального банку (CBDC). CBDC створюють для підвищення ефективності платежів і зменшення витрат для всіх учасників. Це цифрові аналоги фіатних валют, що використовують нову технологічну інфраструктуру, натхненну інноваціями блокчейну. Найближчим часом чимало країн планують інтегрувати CBDC у свої грошові системи. Саме тому зараз важливо зрозуміти принципи роботи цих цифрових валют, оскільки їх впровадження стає глобальним фокусом.
CBDC випускають державні інституції, зокрема центральні банки, щоб підвищити ефективність платіжних систем і скоротити витрати для всіх учасників. Частина CBDC базується на блокчейні чи технології розподіленого реєстру, інші — на централізованих базах даних.
Центральні банки багатьох країн досліджують або тестують CBDC. Народний банк Китаю (PBOC) розробляє Digital Yuan (DC/EP), а Європейський центральний банк (ECB) пропонує цифровий євро. Дизайн CBDC змінюється залежно від країни: одні використовують блокчейн чи розподілений реєстр, інші — централізовані системи. У CBDC на блокчейні токени виступають цифровою формою фіатної валюти.
Вибір технологій відображає пріоритети та обмеження кожної юрисдикції — від захисту приватності до операційної ефективності й стійкості системи.
Цифрові валюти центральних банків (CBDC) вирішують хронічні проблеми традиційних фінансів. Їх головна перевага — розширення фінансової інклюзії, особливо для людей без доступу до банківських послуг. Порівняно з децентралізованими криптовалютами на кшталт Bitcoin, CBDC здатні забезпечити дешевий банківський доступ для всіх громадян із легальним статусом.
Запровадження CBDC стимулює технологічне оновлення фінансової системи. Фіатна валюта здебільшого є цифровою, однак застаріла інфраструктура спричиняє повільні й дорогі транзакції. CBDC підвищують ефективність платіжних систем, прискорюють і здешевлюють транзакції. Це знижує комісії для споживачів і бізнесу й пришвидшує міжнародні розрахунки.
CBDC надають центральним банкам і фінансовим установам прямий інструмент для впровадження монетарних змін, особливо в кризових ситуаціях. Це може змінити підхід до центрального банкінгу, забезпечити швидке реагування на економічні виклики. Наприклад, під час рецесії центробанки можуть надсилати стимули громадянам через CBDC-гаманці.
Крім того, CBDC спрощують боротьбу з нелегальною діяльністю. Централізований контроль дає змогу урядам і центробанкам ефективніше відстежувати транзакції й виявляти підозрілі операції, що допоможе у протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму.
CBDC стали центральною темою для сфери цифрових активів. Хоча CBDC і стейблкоїни можуть здаватися схожими, їхні механізми істотно різняться. Стейблкоїни випускають приватні компанії, вони прив’язані до фіатних валют або інших активів. CBDC, навпаки, випускають державні органи, вони є законним платіжним засобом і підкріплені довірою та авторитетом держави.
CBDC також відрізняються від криптовалют на кшталт Bitcoin. Вони працюють як готівка, емітована центральним банком — виконують функції одиниці обліку, засобу обміну й збереження вартості. Криптовалюти децентралізовані, не потребують довіри й захищені від цензури. Жоден центральний орган не керує такими мережами й не може заблокувати адреси Bitcoin чи транзакції.
Крім того, CBDC випускають держави та надають їм статус законного платіжного засобу, а криптовалюти залишаються транснаціональними, без емітента серед держав чи центральних органів. CBDC можуть використовуватися для міжнародних платежів, але контроль залишається за емітентом. Це суттєва відмінність для розуміння унікальних сфер застосування кожного виду цифрового активу.
Вибір між CBDC, стейблкоїнами та криптовалютами залежить від сфери використання. Децентралізовані криптовалюти на кшталт Bitcoin забезпечують стійкість до цензури й відсутність потреби у довірі, проте мають недоліки: незворотність транзакцій і відсутність центральної сторони для вирішення спорів. У ряді випадків можливість скасування транзакції чи блокування адреси є бажаною. В інших — переваги децентралізованої мережі, як у Bitcoin, стають вирішальними.
CBDC — це цифрові форми фіатних валют, які випускає й гарантує центральний банк. Їхнє головне призначення — підвищити ефективність, безпеку й доступність платіжних систем через цифрові токени, що представляють національну валюту.
З огляду на переваги блокчейну, очікується, що багато CBDC використовуватимуть розподілений реєстр для підвищення безпеки, прозорості й незмінності операцій. Це дозволить здійснювати цифрові платежі дешевше й без посередників — банків чи платіжних сервісів, зменшуючи фрикцію у глобальних розрахунках.
CBDC розширюють фінансову інклюзію, відкриваючи доступ до фінансових послуг для людей поза традиційною банківською системою. Оскільки їх можна зберігати й переказувати через мобільні пристрої чи цифрові платформи, вони особливо корисні для мешканців малозабезпечених або віддалених регіонів. Така доступність може суттєво змінити життя мільйонів людей у світі.
CBDC — це новий етап еволюції грошей і платіжних систем, який може принести користь і громадянам, і економіці. Водночас розробка й впровадження CBDC мають ризики: питання приватності, безпеки й фінансової стабільності. Регулятори й політики повинні збалансувати інновації й захист громадян, щоб забезпечити обіцяні переваги інклюзивної, ефективної та стійкої фінансової системи.
CBDC — це цифрові валюти, які випускають центральні банки, вони централізовані й підкріплені державою. Криптовалюти, як Bitcoin, є децентралізованими й не підкріплені державою. CBDC забезпечують швидкі платежі відповідно до суворих правил, тоді як криптовалюти віддають перевагу автономії й анонімності.
CBDC функціонують як цифрові валюти, які випускають центральні банки й забезпечують швидкі, безпечні операції. Деякі застосовують блокчейн для прозорості й простежуваності, інші працюють на альтернативній інфраструктурі під централізованим управлінням.
Центральні банки впроваджують CBDC для підвищення ефективності платежів, зниження вартості транзакцій і посилення стабільності фінансової системи. CBDC прискорюють кліринг і переказ коштів, виступають цифровим аналогом фіатних валют.
CBDC підвищать ефективність операцій, посилять захист приватності та забезпечать швидші платежі. Водночас вони можуть підвищити рівень контролю й створити додаткові ризики безпеки.
CBDC підвищують контроль над транзакціями в реальному часі, що може загрожувати фінансовій приватності. Також існують технічні вразливості, ризики для стійкості грошової системи, а залежність від цифрової інфраструктури створює операційні ризики.
Багамські Острови й Венесуела вже запустили CBDC. Уругвай, Еквадор і Таїланд проводять пілотні проєкти. Економіки, що розвиваються, просуваються у впровадженні CBDC швидше, ніж розвинені країни.











