

Атаки повторного виклику залишаються однією з найнебезпечніших вразливостей у децентралізованих фінансах. Вони виникають, коли смартконтракт не оновлює власний стан до обробки зовнішніх викликів. Зловмисники використовують цю прогалину, рекурсивно викликаючи вразливі функції, багаторазово виводячи кошти, поки контракт не зафіксує зняття. Відомий інцидент 2016 року показав, як одна помилка повторного виклику може скомпрометувати мільйонні активи, зробивши цю вразливість постійною загрозою для блокчейнмереж.
Логічні помилки доповнюють вразливості повторного виклику, створюючи слабкі місця в архітектурі контракту. Вони виникають, коли розробники впроваджують некоректні умовні оператори, неправильні ієрархії дозволів чи помилкові математичні операції, що дозволяє зловмисникам переводити кошти без погодження. На відміну від повторного виклику, який має чіткий патерн експлуатації, логічні помилки відрізняються різноманіттям: від недостатньої перевірки введення до неправильних розрахунків балансу токенів, кожна з яких створює окрему поверхню атаки.
Сукупний вплив цих вразливостей значний. З 2020 року експлуатація повторного виклику та логічних помилок на основних DeFi-платформах призвела до втрат понад $2,8 млрд. Це не лише історична статистика, а й поточна проблема для розширюваних блокчейнекосистем. Кожна експлуатація поглиблює розуміння патернів вразливостей, але нові смартконтракти продовжують мати подібні прогалини безпеки. У міру наближення 2026 року посилення аудиту безпеки та формальних методів верифікації залишається критичним для запобігання наступним компрометаціям криптографічної безпеки на нових платформах і в протоколах.
Криптовалютний ринок і надалі стикається з критичними викликами через інциденти безпеки бірж і кастодіальні ризики, що загрожують активам користувачів. У 2025-2026 роках випадки злому бірж показали вразливість централізованих платформ, які зберігають кошти користувачів. Такі кастодіальні ризики виникають через численні вектори атак, спрямованих як на інфраструктуру бірж, так і на окремі гаманці.
Компрометація гаманців є суттєвою категорією загроз у біржових екосистемах. Зловмисники експлуатують прогалини в архітектурі біржі для отримання доступу до гарячих гаманців, де зберігається капітал активної торгівлі. Наслідки виходять за межі миттєвих втрат, оскільки скомпрометовані акаунти на основних платформах створюють каскадний ефект для ширшого крипторинку. Коли біржа-кастодіан зазнає інциденту, довіра користувачів падає, а ліквідність часто різко скорочується.
У цей період інциденти безпеки на біржах супроводжували складні тактики: атаки соціальної інженерії на співробітників, експлуатація невиправленого ПЗ та складні фішингові кампанії, спрямовані на користувачів із їхніми обліковими даними. Зломи 2025-2026 років показали, що багато криптобірж не підтримують інфраструктуру безпеки рівня підприємств, навіть при управлінні багатомільярдними активами.
Кастодіальні ризики посилюються, якщо біржі не впроваджують належних протоколів холодного зберігання чи мають недостатнє страхове покриття. Користувачі зазнають значних ризиків через інциденти безпеки бірж, адже багато платформ не гарантують повного захисту активів. Спостережувані патерни компрометацій демонструють, що зловмисники системно атакують біржі, а не безпосередньо гаманці користувачів, тому безпека платформи стає ключовою вразливістю.
Зі зростанням ринку розмежування між захищеними та вразливими біржами набуває особливої ваги. Користувачам слід розуміти, що інциденти злому бірж безпосередньо пов’язані з централізованими моделями зберігання, що стимулює інтерес до альтернативних торгових рішень із мінімальними кастодіальними ризиками та зниженням супутніх загроз безпеці.
Централізована залежність є однією з найкритичніших системних вразливостей для криптовалютних екосистем. На відміну від децентралізованих протоколів, що розподіляють ризик між учасниками мережі, централізовані платформи концентрують контроль і зберігання, створюючи каскадні сценарії відмови у разі фінансових труднощів операторів. Контрагентський ризик виникає, коли користувачі передають активи на централізовані біржі або кредитні протоколи, покладаючись на ці посередницькі платформи щодо надійності резервів і операційної цілісності.
Неплатоспроможність платформи стала особливо помітною загрозою у 2026 році. Якщо оператори бірж стикаються з проблемами ліквідності або управління, користувачі ризикують втратити активи, незважаючи на незмінність блокчейну. Взаємозв’язок основних торгових майданчиків посилює цю вразливість: неплатоспроможність однієї платформи може швидко поширити ринковий ефект серед трейдерів та установ, які покладаються на цю біржу для ціноутворення й розрахунків.
Контрагентський ризик виходить за межі простого зберігання. Централізовані платформи часто здійснюють маржинальну торгівлю, надають кредити під депозити клієнтів або вкладають резерви у зовнішні протоколи. Це створює приховані рівні експозиції, які користувачі не можуть перевірити чи контролювати. Неплатоспроможність платформи виникає не лише як наслідок злому, а й у результаті операційних рішень, що перетворюють депозити клієнтів на спекулятивні активи.
Системний ризик посилюється, коли кілька централізованих посередників пов’язані ринками деривативів, угодами про повторне використання застави або партнерствами з ліквідності. Нездатність одного суб’єкта виконати маржинальні вимоги чи заявки на викуп може спричинити примусові ліквідації в усій екосистемі, навіть якщо користувачі не мають прямого зв’язку з проблемною стороною. Такий ефект доміно демонструє, що централізована залежність у 2026 році стала ключовою системною вразливістю, яка прирівнюється до ризиків смартконтрактів за масштабом впливу на ринок.
У 2026 році серед найпоширеніших вразливостей смартконтрактів — атаки повторного виклику, переповнення і недоповнення цілих чисел, незахищені зовнішні виклики, помилки керування доступом і атаки на випередження ("front-running"). Логічні помилки та атаки через флеш-позики також залишаються значними ризиками. Регулярний аудит і формальна верифікація є обов’язковими для забезпечення безпеки.
Виявляйте повторний виклик, аналізуючи функції, які звертаються до зовнішніх контрактів до оновлення стану. Запобігайте атакам, застосовуючи патерн "перевірки-дії-взаємодії", захист від повторного виклику або м’ютекс-блокування. Проводьте ретельний аудит коду та використовуйте інструменти формальної верифікації.
Зломи бірж пов’язані зі слабкою інфраструктурою безпеки: неналежне зберігання приватних ключів, скомпрометовані API-інтерфейси, відсутність багатопідписних протоколів. Фішингові атаки на працівників, невиправлені вразливості в торгових системах і недостатній захист від DDoS залишаються ключовими ризиками. Слабкий контроль доступу та відсутність ізоляції холодного зберігання додатково наражають кошти користувачів на складні атаки, що використовують ці системні прогалини.
Централізовані біржі, як правило, більш уразливі. Вони концентрують активи та дані користувачів на окремих серверах, що робить їх привабливими цілями для хакерів. Децентралізовані біржі розподіляють ризик мережею блокчейну, хоча баги смартконтрактів залишаються актуальною проблемою для обох типів платформ.
Користувачам слід зберігати криптоактиви в некостодіальних гаманцях офлайн, вмикати багатофакторну автентифікацію, диверсифікувати активи між кількома захищеними гаманцями, використовувати апаратні гаманці для великих сум і не залишати надмірні кошти на торгових платформах.
Очікуються нові атаки: експлуатація кросчейн-мостів, розширені маніпуляції MEV через приватні мемпули, виявлення вразливостей із використанням ШІ, спрямоване на складні DeFi-протоколи, і складніші варіанти повторного виклику у рішеннях другого рівня.
Біржі мають впроваджувати багаторівневу безпеку: проводити регулярний аудит смартконтрактів, застосовувати інструменти формальної верифікації, запускати програми винагород за виявлення багів, підтримувати надійні системи моніторингу, впроваджувати жорсткий контроль доступу, використовувати аварійні відключення та диверсифікувати протокольні інтеграції для мінімізації ризику єдиної точки відмови.
Холодне зберігання суттєво знижує ризик злому, оскільки активи перебувають офлайн і не зберігаються на біржі. Проте це не усуває ризики повністю: залишаються уразливості керування ключами, кастодіальні ризики та потенційна компрометація платформи холодного зберігання. Повністю уникнути ризиків неможливо — холодні гаманці лише переносять загрози з серверів біржі на особисту безпеку користувача.
Ключові уроки: впровадження багатопідписних і холодних гаманців для активів, суворий контроль доступу та перевірка персоналу, регулярний аудит безпеки, прозорі протоколи реагування на інциденти, диверсифікація інфраструктури. Основні експлуатовані вразливості — слабке управління приватними ключами, внутрішні загрози, ненадійний захист API. Сучасні біржі надають пріоритет страхуванню фондів та системам моніторингу в реальному часі.
Аудити та формальна верифікація критично важливі для виявлення вразливостей до розгортання контракту. Професійний аудит знаходить логічні помилки й ризики безпеки, формальна верифікація математично підтверджує коректність контракту. Разом вони значно знижують ризики експлуатації й запобігають дорогим зломам у 2026 році.











