
Жорстка політика уряду Китаю щодо криптовалют впливає на світові ринки. Це пояснюється вагомою роллю Китаю у світовій економіці та його історичним домінуванням у майнінгу криптовалют. Інвестори і трейдери по всьому світу мають розуміти наслідки таких заходів, адже вони спричиняють підвищення волатильності ринку та впливають на глобальне регулювання криптовалют. Для користувачів, зокрема у Китаї, це означає обмежений доступ до криптовалютного ринку, що відображається на їхніх інвестиційних портфелях і участі у світовій цифровій економіці.
Після перших обмежень у 2017 році уряд Китаю посилив боротьбу, що завершилося повною забороною останніми роками. Це містило закриття всіх локальних криптовалютних бірж та ICO (Initial Coin Offerings). Такі заходи фактично обмежили внутрішню екосистему віртуальних валют, перемістивши всі пов’язані дії в тінь або за межі країни.
Запровадження цифрового юаня як центральної банківської цифрової валюти (CBDC) стало ключовим прикладом стратегічного переходу Китаю до регульованої цифрової фінансової архітектури. Цифровий юань забезпечує уряду Китаю ширший контроль над економікою та доступ до даних про транзакції в реальному часі — це недоступно для децентралізованих криптовалют на зразок Bitcoin чи Ethereum.
З міжнародної перспективи заборона Китаю призвела до перерозподілу майнінгової активності. Майнери перемістилися до США, Канади та Казахстану, що спричинило зростання майнінгу в цих країнах. Це вплинуло на розподіл хешрейту у світі, а також на загальну безпеку і децентралізацію блокчейн-мереж.
До заборони Китай забезпечував понад 65 % світового майнінгу Bitcoin. Після заборони цей показник різко впав, що змінило структуру глобального майнінгу. США стрімко вийшли у лідери, охопивши приблизно 35 % ринку в наступні роки. Цифровий юань швидко набув широкого використання в Китаї, що підтверджує ефективність переходу до державної цифрової валюти.
Крім цього, заборона призвела до значного зниження кількості шахрайств, пов’язаних із криптовалютами, в Китаї. Влада зафіксувала суттєве скорочення таких випадків, що підтверджує дієвість жорстких заходів у боротьбі з нелегальною фінансовою діяльністю.
Заборона криптовалют у Китаї — це стратегічний інструмент для контролю фінансових ризиків, підтримки цифрового юаня та регулювання цифрової економіки. Такі кроки трансформували глобальні крипторинки і екосистему майнінгу, створивши нові умови для ринку цифрових валют. Інвестори й трейдери мають уважно стежити за змінами та коригувати свої стратегії.
Основні тези: суттєвий вплив китайської політики на глобальні ринкові процеси, масштабне переміщення майнінгової діяльності та критична роль національних цифрових валют у формуванні фінансових систем майбутнього. Розуміння цих факторів необхідне для всіх, хто працює у криптовалютній та фінтех-сферах.
Головна причина заборони криптовалют у Китаї — запобігання фінансовим ризикам і ринковій нестабільності. Держава прагне захистити фінансову систему від надмірної волатильності, спекулятивних бульбашок та неконтрольованого відтоку капіталу, що ставить під загрозу економічну безпеку.
Після заборони в Китаї зменшилися глобальний хешрейт майнінгу та обсяги торгів, адже країна була одним із головних центрів галузі. Однак майнінгові операції переорієнтувалися на інші країни, сприяючи децентралізації ринку. Нові центри ліквідності посилили стійкість ринку та зменшили залежність від окремого регіону.
Після повної заборони у травні 2025 року ціни на Bitcoin і Ethereum різко впали. До вересня 2025 року Bitcoin знизився до 115 000 USD, а Ethereum — до 4 523 USD. Це відображає високу волатильність ринку під впливом регуляторних заходів.
Китай забороняє майнінг криптовалют через закриття майнінгових підприємств, блокування доступу до майнінгових платформ, внесення несанкціонованих компаній до чорного списку, обмеження постачання електроенергії та вимогу виведення операцій за кордон. Влада зосереджує контроль на великих підприємствах у провінціях Внутрішня Монголія, Сіньцзян і Сичуань.
Заборона не обмежує глобальний розвиток блокчейн-технологій, адже інновації тривають у світі. Водночас обмежується внутрішнє фінансування і впровадження блокчейну в межах Китаю. Подальші зміни політики можуть суттєво впливати на розвиток цієї галузі в регіоні.
Трейдери використовують сучасні технічні рішення, заходять на міжнародні платформи через VPN і диверсифікують діяльність на децентралізованих біржах. Багато хто переносить операції за кордон або користується P2P-мережами, щоб залишатися активними попри обмеження.
У найближчому майбутньому Китай навряд чи зменшить жорсткість регулювання криптовалют. Пріоритетом для влади залишається просування цифрового юаня, фінансова безпека та стабільність. Подальший розвиток політики залишається невизначеним.











