

Деривативи — фінансові інструменти, що займають вагому позицію як у класичних фінансах, так і на динамічному ринку криптовалют. Останні дані ринку свідчать: деривативи формують трильйонні щомісячні обсяги торгів і забезпечують понад 60% усієї активності в криптоекосистемі. Серед багатьох видів деривативів ф'ючерсні контракти стали основним інструментом на провідних торгових платформах. Форвардні та ф'ючерсні контракти — це дві ключові продуктові категорії в межах цього ринкового сегмента.
Торгівля ф'ючерсами — це складна фінансова операція, яка передбачає купівлю та продаж контрактів, що дозволяють спекулювати на майбутній ціні базового активу. Такі інструменти класифікують як деривативи, оскільки їхня вартість залежить від динаміки активу, який вони відображають. Учасники ф'ючерсної торгівлі обмінюють контрактні зобов'язання щодо конкретного активу, а не сам актив. Кожен ф'ючерсний контракт містить визначені параметри: кількість, ціну та зазвичай дату завершення, на яку продавець має поставити базовий актив або здійснити грошовий розрахунок із покупцем контракту.
Поява ф'ючерсних контрактів історично пов'язана з аграрними ринками, де фермери використовували ці інструменти для фіксації майбутньої ціни на врожай. Такий підхід сприяв стабільності та плануванню фінансів для виробників сільгосппродукції. Товарні ф'ючерси й нині формують важливий ринковий сегмент, однак сучасний ринок ф'ючерсів охоплює практично всі класи активів. Сьогодні трейдери мають доступ до ф'ючерсів на дорогоцінні метали, енергоресурси, фінансові інструменти та цифрові активи, зокрема Bitcoin. Це свідчить про універсальність і поширеність цього деривативу.
Ф'ючерсний контракт — це стандартизований дериватив, який торгується щодо базових активів, наприклад, нафти, сільськогосподарської продукції або криптовалюти. Кожен контракт містить чітко визначені характеристики: обсяг базового активу, фіксовану ціну та встановлену дату завершення. Такі контракти торгуються виключно на регульованих публічних біржах і мають незмінні, прозорі умови. Наприклад, стандартний ф'ючерсний контракт на сиру нафту охоплює 1 000 барелів і завершується згідно з встановленим біржею графіком — щомісячним або квартальним.
Стандартизація ф'ючерсних контрактів означає, що учасник повинен прийняти біржові умови контракту або відмовитися від операції — змінити чи погодити індивідуальні умови неможливо. Така уніфікація виконує дві ключові функції: забезпечує ліквідність завдяки взаємозамінності контрактів для всіх учасників та гарантує прозорість, адже всі характеристики контрактів відкриті для публіки. Ф'ючерси вирізняються саме стандартизацією і прозорістю, що сприяє ефективному ціноутворенню та мінімізує інформаційну асиметрію на ринку.
Форвардний контракт має схожість із ф'ючерсом: це угода про купівлю чи продаж активу за визначеною ціною, у визначеному обсязі та на конкретну майбутню дату. Водночас принципова відмінність — у способі торгівлі: форварди не обертаються на публічних біржах. Це приватно узгоджені домовленості, які укладають напряму (через позабіржові — OTC — операції) між двома сторонами без участі біржі.
Приватний статус форвардних контрактів забезпечує учасникам гнучкість і конфіденційність при формуванні умов. Можна індивідуалізувати майже кожен параметр — обсяг, ціноутворення, процедури розрахунку. Ця гнучкість — основна перевага форвардів перед ф'ючерсами: сторони створюють угоди відповідно до власних потреб у хеджуванні чи інвестуванні. Водночас така свобода має наслідки. Форвардні контракти не забезпечують прозорості та регуляторного контролю, як біржові ф'ючерси, адже не є публічними й не підлягають суворому нагляду. Тому учасники мають покладатися на довіру до партнера, оскільки сторонні гарантії чи механізми захисту відсутні.
Основна відмінність між форвардом та ф'ючерсом — у майданчику торгівлі та особливостях інструмента. Форварди реалізують лише на приватних, позабіржових ринках, вимагають прямих перемовин між сторонами або залучення приватних фінансових установ. Ф'ючерси завжди торгуються на регульованих публічних біржах, де біржа виступає центральним контрагентом, що зводить покупців і продавців у визначені години.
Ця ключова різниця породжує низку інших відмінностей. Перевага форвардів полягає у можливості повної індивідуалізації умов: сторони можуть домовитися, наприклад, про 1 253 барелі нафти за узгодженою ціною, без дотримання стандартного розміру у 1 000 барелів, як на біржі. Гнучкість форвардів дозволяє погоджувати строки завершення, процедури розрахунку та механізми ціноутворення, недоступні у ф'ючерсах. Єдине обмеження — відкриті позиції закривають або виконують лише у визначену дату завершення.
Натомість ф'ючерси мають чіткі стандартизовані умови для забезпечення ефективної біржової торгівлі. Це обмежує індивідуалізацію, однак забезпечує ліквідність і мобільність. Учасник ринку може відкрити й закрити позицію будь-коли протягом торгових годин без очікування строку завершення. Така торгівельна свобода — значуща перевага для тих, хто прагне оперативно керувати ризиком або використовувати короткострокові рухи цін. Крім того, біржові ф'ючерси мають централізований кліринг, що суттєво знижує ризик невиконання зобов'язань у приватних форвардних угодах.
Опціони — це ще одна група деривативів, які мають спільні риси з ф'ючерсами та форвардами, але відрізняються важливими параметрами. Як і ф'ючерси, опціони дозволяють спекулювати на майбутній ціні базового активу. Водночас ключова відмінність — у зобов'язаннях сторін. Опціон, як випливає з назви, дає власнику право, але не обов'язок, купити або продати актив за визначеною ціною до певної дати. Ф'ючерсний контракт, навпаки, зобов'язує обидві сторони виконати умови контракту до дати завершення.
Для прикладу: трейдер володіє call-опціоном на купівлю 1 BTC за $25 000. Якщо ціна Bitcoin на ринку зросте вище страйк-ціни до завершення контракту, власник опціону може реалізувати право купити BTC дешевше ринку та отримати прибуток. Якщо ціна Bitcoin не зміниться або впаде нижче страйку, трейдер може не виконувати опціон і обмежити втрати лише розміром сплаченої премії. Натомість продавець ф'ючерсу на 1 BTC по $25 000 зобов'язаний поставити Bitcoin або здійснити грошовий розрахунок із покупцем у визначений термін, незалежно від ринкової динаміки. Така відмінність у зобов'язаннях робить опціони придатнішими для хеджування чи спекуляції з визначеним ризиком, а ф'ючерси — для забезпечення цінової визначеності та обов'язкового виконання угоди.
Вибір між ф'ючерсом і форвардом залежить від торгової стратегії, рівня ризику та операційних вимог. Ф'ючерси — переважний вибір для більшості учасників, які спекулюють на цінових рухах, завдяки доступності, ліквідності та можливості торгувати на відкритих ринках. Можна відкривати й закривати позиції протягом торгових годин без очікування завершення контракту. Це забезпечує оперативність: трейдер швидко фіксує прибуток або обмежує збитки залежно від ринкової ситуації. Додатково ф'ючерси підтримує біржова інфраструктура — прозоре ціноутворення, регуляторний контроль і централізований кліринг, які суттєво знижують ризик дефолту контрагента.
Стандартизованість ф'ючерсів, хоч і обмежує індивідуалізацію, створює глибокі ліквідні ринки, що дозволяє виконувати угоди будь-якого обсягу без значного цінового впливу. Прозорість біржових ф'ючерсів сприяє ефективному ціноутворенню та забезпечує рівний доступ до ринкової інформації для всіх учасників, зменшуючи інформаційну асиметрію.
Перевага форвардів — можливість укладати індивідуальні угоди, недоступні у стандартизованих ф'ючерсах. Гнучкість у погодженні умов — нетипових обсягів, спеціальних процедур розрахунку чи унікальних механізмів ціноутворення — робить форварди оптимальними для специфічних потреб у хеджуванні чи нестандартних бізнес-ситуацій. Великі інституційні учасники, зокрема криптовалютні "кити", іноді використовують OTC-форварди для значних угод без впливу на публічний ринок. Конфіденційність форвардів цінна для тих, хто хоче зберегти непублічність операцій. Такий індивідуальний підхід дозволяє корпораціям, фінансовим інститутам і досвідченим інвесторам створювати контракти, що повністю відповідають їхнім завданням щодо управління ризиком, грошових потоків чи особливостей балансу.
Водночас учасники, які розглядають форвардні контракти, мають зважати на підвищений ризик дефолту контрагента. Без біржового клірингу та регуляторного контролю вони несуть повну відповідальність за виконання зобов'язань іншою стороною. Це потребує ретельної перевірки кредитоспроможності партнера й, за потреби, додаткових юридичних документів чи забезпечення для зниження ризику невиконання угоди.
Форвардні та ф'ючерсні контракти — це базові види деривативів із різною функціональністю на фінансових ринках. Обидва дозволяють спекулювати на ціні та управляти ризиком базових активів, проте структурні особливості визначають їхні переваги й обмеження. Стандартизованість, прозорість біржової торгівлі та знижений ризик контрагента роблять ф'ючерси оптимальним вибором для більшості учасників, які шукають ліквідність, доступ і регуляторний захист. Можливість безперервної торгівлі під час ринкових годин забезпечує гнучкість для активних трейдерів і спекулянтів.
Перевага форвардів — в індивідуальних рішеннях, коли потрібна гнучкість, конфіденційність або нестандартні умови. Приватний позабіржовий характер дає змогу створювати унікальні договори, які біржові ф'ючерси не дозволяють, що цінно для учасників з особливими вимогами. Можливість налаштувати всі параметри контракту — від обсягу й структури ціноутворення до дати розрахунку й механізму поставки — забезпечує максимальну гнучкість для організацій зі специфічними потребами у хеджуванні чи складними стратегіями управління ризиком. Проте ця свобода супроводжується зростанням ризику контрагента та меншою ліквідністю.
Вибір інструменту залежить від цілей торгівлі, підходу до ризику та операційних потреб. Розуміння цих відмінностей допомагає ринковим учасникам обирати оптимальний дериватив — чи це стандартизована ефективність ф'ючерсів, чи індивідуальна гнучкість форвардів. З розвитком ринку деривативів, особливо у криптовалютній сфері з появою безстрокових контрактів, трейдер повинен залишатися поінформованим про особливості та сфери застосування кожного інструмента для прийняття обґрунтованих торгових рішень.
Форвардні контракти забезпечують гнучкість індивідуальних умов під конкретні потреби. Вони дозволяють укладати приватні домовленості, зменшують ризик дефолту контрагента через прямі розрахунки та не вимагають дотримання біржових стандартів, що підвищує економічну ефективність.
Форвардний контракт забезпечує гнучкість налаштування і нижчий ризик дефолту контрагента. Його укладають приватно між сторонами, що дозволяє адаптувати умови до конкретних потреб хеджування без обмежень біржової стандартизації.
Форвардний контракт — це індивідуальна домовленість між двома сторонами щодо обміну активом за визначеною ціною у майбутню дату. На відміну від стандартизованих контрактів, форварди укладають приватно поза біржею, що забезпечує гнучкість щодо умов, обсягу та строку розрахунку.
Форвардний контракт фіксує валютний курс, стабілізує грошовий потік і мінімізує ризик валютних коливань. Він забезпечує визначеність для майбутніх валютних операцій та захищає маржу прибутку від негативних змін курсу.











