

Блокчейни рівня 1 (L1) — це децентралізовані програмні протоколи, що лежать в основі багатьох криптовалют. Вони встановлюють і забезпечують виконання правил для криптопроєктів. Програмний код протоколу L1 визначає стандарти, яких мають дотримуватися комп’ютери (ноди) в мережі криптовалюти, щоб безпечно передавати, перевіряти й фіксувати нові транзакції у публічному реєстрі. Технічні специфікації L1 містять усі операційні інструкції для роботи з криптовалютою.
Кожна криптовалюта має власні унікальні стандарти кодування та протоколи для роботи своєї мережі, але всі блокчейни L1 потребують механізму консенсусу для формування довіри між децентралізованими операторами нод. Такі механізми використовують алгоритми, що визначають і забезпечують виконання правил коректної обробки криптовалютних платежів.
Наприклад, блокчейн Bitcoin використовує модель консенсусу proof-of-work (PoW): комп’ютери змагаються у розв’язанні складних математичних задач кожні 10 хвилин, щоб записати нові транзакції BTC до реєстру. Натомість блокчейни L1, як-от Ethereum (ETH) і Solana (SOL), застосовують консенсус proof-of-stake (PoS), де для права на валідацію транзакцій ноди блокують власну криптовалюту.
У 2009 році Bitcoin започаткував першу успішну структуру L1 блокчейну, і сотні криптовалют згодом створили власні мережі L1 за прикладом BTC. Сьогодні багато найбільш затребуваних криптовалют використовують блокчейни L1 для захисту своїх мереж.
Серед найвизначніших прикладів:
Хоча блокчейни L1 є ключовими для безпечної та ефективної обробки криптовалютних транзакцій, їм часто не вистачає гнучкості. Алгоритми блокчейнів L1 навмисно залишаються детермінованими, щоб кожен учасник децентралізованої мережі дотримувався однакових правил. Така жорсткість забезпечує передбачуваність і безпеку, але може стримувати інновації та масштабування.
L2 — це будь-який криптопроєкт, який використовує безпеку блокчейну L1. Рішення L2 часто базуються на децентралізації перевірених L1, як-от Ethereum, щоб впроваджувати нові сценарії використання чи підвищувати масштабованість базового протоколу. Наприклад, L2-мережі Arbitrum, Optimism і Polygon працюють поверх Ethereum, забезпечуючи більшу швидкість транзакцій і нижчі середні комісії для користувачів.
Розуміння базових криптовалютних понять, таких як L1 і L2, може бути складним, особливо для трейдерів, які лише знайомляться з Web3. Блокчейни рівня 1 є основою багатьох криптопроєктів, забезпечуючи безпеку й ефективність транзакцій. Водночас вони мають певні обмеження, зокрема недостатню гнучкість і проблеми зі масштабуванням. Layer 2-рішення були створені для подолання цих недоліків — вони додають розширені можливості й підвищують продуктивність поверх базових блокчейнів рівня 1. Опанування цих понять є ключовим для ефективної участі в криптоекосистемі, яка постійно розвивається у 2025 році та надалі.
Layer 1 — це базовий рівень блокчейн-мережі, що забезпечує основну інфраструктуру та протоколи для обробки транзакцій і зберігання даних. Прикладами є Bitcoin, Ethereum та Solana.
Layer 1 — базовий блокчейн, Layer 2 — рішення для масштабування, а Layer 3 — застосунки, що будуються поверх цих рівнів.
Layer 1 — це основна блокчейн-мережа, відповідальна за консенсус і транзакції. Layer 2 — додатковий рівень, побудований на Layer 1 для підвищення масштабованості та зменшення витрат.
Так, Bitcoin — це блокчейн рівня 1. Він є фундаментальним рівнем, що відповідає за валідацію транзакцій і консенсус. Bitcoin працює без окремого Layer 2.











