Чи є Bitcoin харамом? Погляди ісламських вчених на торгівлю криптовалютою

Розуміння біткоїна: чи є біткоїн халяльним або харам у сфері ісламських фінансів?

Біткоїн — це децентралізована цифрова валюта на основі блокчейн-технології, яка функціонує без контролю держави чи центрального банку. Саме ця особливість відрізняє його від традиційних фіатних валют і ставить важливі питання для мусульманських інвесторів, які бажають з’ясувати, чи дозволений біткоїн згідно з ісламським правом.

Щоб оцінити допустимість біткоїна для мусульман, потрібно знати основні принципи ісламських фінансів. Шаріат забороняє три ключові елементи у фінансових відносинах: ріба (відсотки/лихварство), гарар (надмірна невизначеність), майсір (азарт/спекуляція). Ці заборони є основою ісламської фінансової юриспруденції та поширюються на всі види інвестицій і торгівлі. Додатково ісламські фінанси вимагають, щоб операції мали реальну економічну цінність і не фінансували заборонену діяльність, наприклад, виробництво алкоголю, азартні ігри чи зброю.

Цифровий характер біткоїна породжує унікальні теологічні питання, оскільки він не має фізичної форми й не підкріплений активами, як золото чи державні гарантії. Традиційно ісламські валюти мали внутрішню цінність — наприклад, золоті та срібні монети, які залишалися цінними незалежно від грошового призначення. Це спричиняє тривалі дискусії, чи відповідає біткоїн статусу повноцінної валюти за принципами шаріату, зважаючи на його виключно цифрову сутність.

Висока волатильність курсу криптовалюти також викликає застереження щодо гарару. Вартість біткоїна може різко змінюватися протягом кількох годин, іноді перевищуючи 10% за день. Така нестабільність ціни створює невизначеність, яку деякі вчені вважають порушенням ісламської вимоги до прозорості та справедливості у фінансових операціях.

Водночас прозорість блокчейну біткоїна та ширше прийняття його торговцями у світі спонукали частину науковців переглянути його статус. Блокчейн є незмінним публічним реєстром всіх операцій, забезпечуючи рівень прозорості, недосяжний для класичних фінансових систем. Крім того, великі компанії й платіжні оператори почали приймати біткоїн як платіжний засіб, що підтверджує його практичну користь поза спекулятивною функцією.

Головне питання — чи виконує біткоїн функції платіжного засобу та засобу збереження вартості настільки, щоб вважатися законною власністю (мал) у ісламській юриспруденції. Для цього потрібно оцінити, чи відповідає біткоїн критеріям бажаності, здатності до зберігання та юридичного визнання у мусульманських громадах.

Чому ісламські вчені вважають біткоїн харам

Декілька відомих ісламських авторитетів оголосили біткоїн харам через його волатильність, відсутність внутрішньої цінності та ризик зловживань. Шейх Шаукі Аллам, Великий муфтій Єгипту, видав фетву про недопустимість біткоїна через низку ключових причин. Він підкреслив «високий ступінь невизначеності» та «нестабільність», які створюють надмірний фінансовий ризик для інвесторів, що перевищує межі, дозволені ісламським правом. Муфтій зазначив, що біткоїн не пов’язаний із жодним регульованим ринком чи економікою, що відрізняє його від традиційних валют.

Єгипетський релігійний орган також звернув увагу на складність зберігання біткоїна. Для криптовалюти потрібне складне шифрування та управління приватними ключами; у разі втрати ключів відновлення майже неможливе, що призвело до втрати мільярдів доларів у вигляді безповоротно заблокованих біткоїнів. Крім того, муфтій зазначив, що біткоїн часто використовують у незаконній діяльності через його псевдонімний характер, що полегшує відмивання коштів та фінансування злочинності.

Директорат релігійних справ Туреччини висловив схожі застереження, оголосивши біткоїн харам через надмірну невизначеність і ризик зловживань кримінальними структурами. Турецький орган підкреслив, що торгівля криптовалютами містить гарар на рівні, несумісному з ісламським договірним правом. Без регуляторного нагляду та державної підтримки у біткоїні можливі шахрайство й маніпуляції, що створює ризики для інвесторів.

Шейх Хайтам аль-Хаддад висуває теологічний аргумент, що біткоїн не може бути дозволеним, адже не має справжньої внутрішньої вартості. Він поширює цю критику і на фіатні валюти після 1970-х, коли долар відв’язали від золота, але наголошує, що біткоїн взагалі не має державної підтримки. На відміну від фіатних грошей, які є обов’язковими для розрахунків у повсякденному житті й податкових платежах, біткоїн використовується добровільно й здебільшого зі спекулятивною метою.

Він також вважає майнінг біткоїна недопустимим, оскільки це створення грошей за рахунок обчислень без створення реальної цінності — фактично гроші з нічого. Водночас шейх допускає, що криптовалюта із забезпеченням золотом і внутрішньою вартістю теоретично може відповідати ісламським принципам.

Маджліс улама Індонезії, який представляє найбільшу мусульманську країну світу, заборонив торгівлю криптовалютами, аргументуючи це порушенням принципів гарар і майсір. Рада дійшла висновку, що спекулятивність біткоїна і фундаментальна невизначеність несумісні з нормами ісламських фінансів. Це рішення впливає на інвестиційні стратегії мільйонів індонезійських мусульман і відображає позицію ісламських учених Південно-Східної Азії щодо криптовалют.

Чому частина вчених вважає біткоїн халяльним

Водночас низка авторитетних ісламських органів визначила, що біткоїн може бути дозволеним за певних умов. Нещодавно Шаріатська консультативна рада Малайзії ухвалила рішення, класифікувавши основні криптовалюти, зокрема біткоїн та Ethereum, як товар, а не валюту, що робить їх шкаріатсько-допустимими для торгівлі. Така класифікація означає застосування інших ісламських правових принципів до оцінки біткоїна.

Доктор Мохд Дауд Бака, голова ради, пояснив, що біткоїн — новий тип цифрового активу й «нічого поганого» в його купівлі, зберіганні чи продажу за зростання ціни немає, якщо угода відповідає ісламським вимогам. Він порівняв криптовалюти з бонусними балами авіаліній — абстрактною цінністю, яку обмінюють на товари та послуги без порушень ісламських принципів. Це порівняння допомагає сприймати біткоїн як сучасну форму власності.

Малайзійське рішення чітко дозволяє спотову торгівлю біткоїном без кредитного плеча чи відсоткових елементів. Тобто мусульмани можуть купувати біткоїн з негайною оплатою з повною передачею власності, уникаючи заборонених елементів маржинальної торгівлі та ф’ючерсів.

Муфтій Мухаммад Абу-Бакар провів детальний аналіз і дійшов висновку, що біткоїн дозволений, оскільки є «цінним активом», який приймають на біржах і як платіжний засіб у багатьох магазинах і на платформах. Його аналіз підкреслює, що біткоїн відповідає критеріям мал (законної власності) у ісламській юриспруденції, адже має три ключові риси: бажаність (є попит), можливість зберігання (актив зберігається з часом), такаввам (суспільне визнання юридичної цінності).

Муфтій визнає, що ринок біткоїна ще молодий, характеризується волатильністю і ризиком втрат, але це не робить його автоматично харам, адже ризик є в будь-яких інвестиціях. Ісламське право не забороняє ризик як такий, а лише операції з невизначеністю, що нагадує азарт, чи де одна зі сторін системно приречена на програш.

Зіяд Махомед, голова шаріатського комітету великої ісламської фінансової установи, стверджує: шаріат не вимагає, щоб валюта мала внутрішню цінність, як золото чи срібло. Головне — суспільне визнання: чи визнають люди цінність активу і використовують його у законних операціях. Це співзвучно із сучасним розумінням, що цінність грошей базується на спільній згоді та довірі.

Махомед зазначає, що коли біткоїн надто волатильний або ціна формується ажіотажем, торгівля ним стає більш сумнівною в ісламському сенсі. Однак широко визнана цифрова монета з практичними застосуваннями може бути халяльною. Такий підхід показує, що допустимість біткоїна залежить від ринкових умов і способу використання.

Ісламські фінанси ґрунтуються на правилі: угоди дозволені (халяль), якщо їх прямо не заборонено у писанні. Оскільки Коран і хадиси не містять згадки про криптовалюти — технологію, якої не було за життя Пророка, — науковці вважають, що біткоїн може бути законною власністю, якщо уникати ріба, надмірної невизначеності та спекуляцій на кшталт азартних ігор.

Ісламський економічний форум зазначає: активи й операції дозволені, якщо їхня суть або вигода не суперечить принципам шаріату. Тобто цифрова природа й технологічна новизна біткоїна не є перешкодою для його халяльності. Вирішальне значення має те, як біткоїн набувається, використовується й продається, а не сам факт його цифрового існування.

Ключові чинники для халяльних інвестицій у криптовалюти

Допустимість інвестицій у біткоїн залежить від кількох ключових чинників, які визначають відповідність цієї діяльності ісламським принципам. Розуміння цих факторів дає змогу мусульманським інвесторам орієнтуватися на крипторинку з дотриманням релігійних вимог.

Важливе значення має спосіб торгівлі. Спотова торгівля — негайна купівля та отримання у власність біткоїна з повною оплатою — вважається прийнятною для багатьох науковців, бо забезпечує чіткий обмін цінностями без заборонених елементів. Натомість ф’ючерси, опціони й операції з кредитним плечем зазвичай вважаються харам через надмірний гарар і майсір. Такі інструменти базуються на спекуляціях із ціною без фактичного володіння активом, що схоже на азартні ігри, заборонені ісламським правом.

Більшість вчених погоджуються: опціонна торгівля криптовалютами суперечить ісламським фінансовим принципам, бо побудована лише на цінових спекуляціях, а не реальному обміні. Купуючи опціон, ви отримуєте право купити або продати в майбутньому за визначеною ціною — це створює невизначеність і риси, притаманні азарту, що несумісно з шаріатом.

Мета інвестування також має значення. Довгострокове зберігання біткоїна як засобу накопичення чи використання для легітимної торгівлі відрізняється від денної спекуляції на швидкий прибуток. Останнє наближається до азарту, що не схвалюється ісламськими фінансами, бо тут пріоритет має випадок, а не реальна економічна діяльність. Інвестор повинен оцінити свої наміри й переконатися, що його дії створюють реальну економічну цінність, а не є лише спекуляцією.

Вибір платформи також має бути зваженим щодо дотримання ісламських принципів. Платформа не повинна нараховувати чи виплачувати відсотки на залишки, слід уникати програм з фіксованою прибутковістю на кшталт ріба, а всі угоди мають розраховуватися негайно, без відстрочених платежів. Багато бірж пропонують процентні рахунки або стейкінг-програми з гарантованим доходом — такі сервіси заборонені, оскільки нагадують відсотки.

Деякі види діяльності слід уникати незалежно від криптовалюти. Маржинальна торгівля із залученням позикових коштів містить ріба, бо передбачає сплату відсотків за позику для спекуляції. Стейкінг із фіксованою прибутковістю нагадує депозит із відсотками, що заборонено в ісламському банкінгу. Високоспекулятивні мем-коїни без реальної користі чи економічного сенсу є азартною грою, а не легітимною інвестицією.

Важливий і сам тип криптовалюти. Біткоїн набув значної легітимності через широке визнання, прозорий блокчейн і використання в легальному бізнесі. Проте токени, пов’язані із забороненими галузями — азартними іграми, алкоголем чи контентом для дорослих, — є харам незалежно від способу торгівлі. Інвестор має дослідити не тільки спосіб торгівлі, а й те, що підтримує та уособлює криптовалюта.

Крім того, слід враховувати, чи криптовалютний проєкт містить шахрайство, обман, експлуатацію — усе це суперечить ісламській етиці, навіть якщо технічно торгівля дозволена. Перевірка має охоплювати не лише аналіз ціни, а й оцінку мети проекту, його команди й відповідності ісламським цінностям.

FAQ

Чи вважається біткоїн харам (забороненим) згідно з ісламським правом?

Біткоїн не вважається харам однозначно. Його допустимість залежить від таких ознак, як відсутність відсотків (ріба), азарту (майсір) та невизначеності (гарар). Багато ісламських учених дозволяють біткоїн, якщо він відповідає принципам шаріату. Для отримання рекомендацій слід звернутися до компетентного ісламського вченого.

Які існують різні погляди ісламських вчених на торгівлю криптовалютами?

Серед ісламських учених існують різні погляди на торгівлю криптовалютами. Дехто дозволяє її за дотримання норм шаріату, інші забороняють через спекулятивний характер. Халяльна торгівля вимагає реального активу й етичних практик, у той час як харам — спекуляцію та надмірний ризик. Для індивідуальних рекомендацій звертайтеся до компетентних ісламських учених.

Які питання відповідності шаріату виникають при торгівлі біткоїном із точки зору ісламських фінансів?

Торгівля біткоїном має питання відповідності шаріату, насамперед щодо ріба (відсотків) і майсіра (азарту). Хоча сам біткоїн не передбачає відсотків, платформи мають гарантувати прозорість і реальний обмін цінностями. Відповідність залежить від легітимності операції та уникнення спекулятивних практик, що нагадують заборонену діяльність.

Чи можуть мусульмани інвестувати та торгувати криптовалютами? Які існують обмеження?

Мусульмани можуть інвестувати у криптовалюти, але існують різні думки й відсутнє єдине рішення. Деякі країни публікували попередження, однак прямих заборон небагато. Остаточне рішення залежить від індивідуального тлумачення ісламського права.

Як ісламські фінансові установи ставляться до блокчейн-технології та застосування криптовалют?

Ісламські фінансові установи ставляться до блокчейну та криптовалют обережно, але визнають їхній потенціал для відповідності та прозорості. Блокчейн може сприяти випуску ісламських облігацій. Деякі установи вже досліджують застосування блокчейну в межах норм шаріату.