
Експлойт DAO у 2016 році став ключовою подією для безпеки блокчейна. Він виявив вразливості повторного входу та спричинив переосмислення захисту всієї екосистеми. Цей інцидент показав, як зловмисник може рекурсивно викликати функції контракту до оновлення стану, маніпулюючи Ethereum Virtual Machine для виведення коштів. Після цього вразливості смартконтрактів значно урізноманітнилися і вийшли за межі атак повторного входу.
Сучасні загрози безпеці охоплюють атаки з переповненням цілих чисел, логічні помилки та складні методи обфускації в коді Solidity. Нові дослідження виявили схеми, які викрали понад 900 000 доларів у користувачів через приховані механізми переказу у смартконтрактах. Там шкідливий код здійснював MEV-extraction, виглядаючи легітимним для менш досвідчених учасників. Це демонструє еволюцію — зловмисники поєднують різні типи вразливостей із просунутими соціотехнічними прийомами.
Сучасні блокчейн-додатки стикаються з загрозами неперевершеної складності, що потребують відповідно складних засобів захисту. Дослідники безпеки застосовують машинне навчання й ефективне тонке налаштування для виявлення нових моделей вразливостей у байткоді контрактів. Галузь переходить від реактивних дій після експлойтів до проактивного виявлення вразливостей, комплексних аудитних протоколів і безпечних фреймворків розробки, які передбачають вектори атак, котрі розробники можуть не врахувати. Це суттєво змінює підходи до захисту активів користувачів у блокчейн-мережах.
Криптовалютна екосистема стикається з небаченим рівнем загроз, оскільки кіберзлочинці й державні актори посилюють атаки на протоколи DeFi та централізовану біржову інфраструктуру. У 2025 році зловмисники викрали 2,17 млрд доларів із платформ цифрових активів, що зробило цей рік рекордним за масштабом крадіжок. Така динаміка свідчить про прибутковість цих цілей і складність технік, які застосовують нападники.
Протоколи DeFi стали основними об’єктами багатоступеневих соціотехнічних атак і експлойтів смартконтрактів. Зловмисники збирають дані у соціальних мережах і спільнотах, перш ніж здійснити злам. Інфраструктура бірж особливо вразлива через системні слабкі місця кастодіальної моделі. Великі централізовані платформи мають постійні проблеми із захистом криптографічних ключів і недосконалими протоколами двофакторної автентифікації. Останні злами доводять, що ці основні прогалини безпеки призводять до значних втрат.
Компрометація ланцюга постачання підвищує ризики — зловмисники використовують сторонні інструменти, інтегровані у системи бірж і протоколів. Темна мережа сприяє близько 69% зламів у 2025 році, дозволяючи відмивати вкрадені кошти через міксери та нерегульовані платформи. Всі ці взаємопов’язані вразливості — від початкових точок проникнення до відмивання активів — формують комплексну площину атаки, яка охоплює як технічні збої смартконтрактів, так і слабкі місця операційної інфраструктури. Це змушує платформи зміцнювати кастодіальні системи захисту та підвищувати рівень моніторингу.
Попри усвідомлення вразливостей бірж, обсяги інституційних активів у рішеннях самостійного зберігання не зростають, що свідчить про складний баланс ризиків у сфері кастодіального зберігання. За історичними даними, централізовані біржі втратили близько 19 млрд доларів із 2011 року, але 41% користувачів криптовалюти й надалі довіряють платформам великі активи. Така ситуація пояснюється численними інституційними бар’єрами, що виходять за межі питань безпеки.
Інституційні інвестори віддають перевагу кастодіальному зберіганню на централізованих біржах через операційну зручність і відповідність регуляторним вимогам, навіть розуміючи ризики платформи. Незалежні аудити й ефективний внутрішній контроль підвищують рівень довіри, але не усувають фундаментальних недоліків централізованої архітектури. Регуляторні вимоги стають жорсткішими, що підвищує навантаження на комплаєнс і стримує повний перехід до самостійного зберігання для великих керуючих активами.
Вартісна різниця також гальмує впровадження — самостійне зберігання вимагає складної інфраструктури: апаратних гаманців, мультипідписних протоколів і підготовки персоналу. Нові гібридні моделі зберігання на основі технології мультипартійних обчислень (MPC) забезпечують інституційний рівень безпеки при збереженні операційної гнучкості. Такі рішення розподіляють управління ключами між кількома сторонами, знижуючи ризик єдиної точки відмови та зберігаючи доступність централізованих платформ. Із розвитком регуляторної визначеності та страхових продуктів інституційні інвестори поступово зміщують фокус на гібридні моделі, що поєднують вимоги безпеки та практичні операційні потреби.
Найпоширеніші вразливості: атаки повторного входу, переповнення або недоповнення цілих чисел, неправильний контроль доступу, front-running (атаки на випередження) і слабка генерація випадкових чисел. Такі вразливості призводять до втрати коштів і збоїв систем. Для забезпечення безпеки необхідно регулярно проводити аудит і дотримуватися найкращих практик.
Атака повторного входу дозволяє зловмиснику багаторазово викликати функції смартконтракту до завершення попередніх транзакцій, що дає змогу виводити кошти. Це загрожує безпеці, адже через рекурсивні виклики, які обходять перевірки балансу, можливе несанкціоноване вилучення активів.
Атака 51% виникає, коли зловмисник контролює понад 50% майнінгової потужності мережі, що дозволяє здійснювати подвійну витрату і реверсувати транзакції. Це підриває безпеку блокчейна і довіру користувачів, особливо в невеликих мережах. Запобігання вимагає розподілу майнінгової потужності і переходу на консенсус Proof of Stake.
Варто застосовувати децентралізовані прайс-оракули для верифікації цін, впроваджувати суворі попередні перевірки, моніторити незвичну активність flash loan, перевіряти суми позик і використовувати захист від повторного входу, щоб не дати зловмисникам маніпулювати ціною токенів або експлуатувати вразливості DeFi-протоколів.
Атака Sybil — це маніпулювання децентралізованими мережами через створення фальшивих ідентичностей для контролю кількох вузлів. Це підриває механізми консенсусу, ставить під загрозу безпеку мережі та цілісність системи, дозволяючи отримати непропорційний вплив на ухвалення рішень.
Ключові етапи: рев’ю коду, статичний аналіз і тестування. Найкращі практики — використання професійних аудитних інструментів і залучення досвідчених команд. Регулярне оновлення і багаторівневий аудит підвищують безпеку та ефективне виявлення вразливостей.
Основні вразливості DeFi-економіки: маніпуляції цінами, збої прайс-оракулів і нестійкі моделі емісії токенів. Це особливо актуально для лендингових протоколів, DEX і yield farming, що може призвести до кризи ліквідності чи неплатоспроможності протоколу.
Оцінюйте безпеку смартконтракту через статичний аналіз коду, динамічне тестування та аудит безпеки. Виявляйте типові вразливості — атаки повторного входу та переповнення. Використовуйте автоматизовані сканери і професійний код-рев’ю для визначення ризику.
Атаки на прайс-оракули можуть викликати відмову у наданні послуг через порушення каналів даних. Компрометація або вимкнення оракулів блокує роботу смартконтрактів, що призводить до збоїв чи замороження коштів.
Криптовалютні біржі стикаються з критичними ризиками: вразливості смартконтрактів, загрози централізованого зберігання і мережеві атаки, наприклад 51%. Злами бірж призводять до мільярдних втрат, а слабкі кастодіальні практики концентрують активи у вразливих точках, що дозволяє хакерам експлуатувати недоліки протоколів і спричиняти системні збої.











