

Уразливості смартконтрактів охоплюють не лише помилки в ончейн-коді, але й компрометації ланцюга постачання, що впливають на інтерфейси гаманців. Інцидент із Chrome-розширенням Trust Wallet у грудні 2025 року демонструє цю категорію ризиків: витік API-ключа Chrome Web Store дозволив несанкціоновано випустити версію 2.68 із шкідливим кодом. Цей реліз був націлений приблизно на 2 596 гаманців, що призвело до підтверджених втрат $7 мільйонів, оскільки скомпрометоване розширення отримувало фрази для відновлення користувачів. На відміну від класичних експлойтів смартконтрактів, ця атака обійшла внутрішні перевірки безпеки Trust Wallet через зовнішні канали розповсюдження, що ілюструє, як вектори уразливості перетинаються на різних рівнях.
Атаки на кросчейн-бриджі — це ще одна критична категорія уразливостей смартконтрактів, яка часто призводить до суттєвих сукупних втрат. Такі протоколи блокують значні об’єми токенів у одному чи двох контрактах, створюючи привабливі цілі для атак через уразливості комунікаторів і несанкціоновану емісію активів. Архітектури бриджів концентрують ліквідність для забезпечення взаємодії, але водночас підсилюють наслідки експлойтів. Компрометація розширення Trust Wallet та атаки на кросчейн-бриджі ілюструють, як уразливості смартконтрактів еволюціонують поза межі аудиту коду, охоплюючи ланцюги залежностей, безпеку API та контроль доступу до інфраструктури.
Еволюція кіберзагроз демонструє стійку тенденцію, коли соціальна інженерія залишається надзвичайно дієвою проти критичної інфраструктури. Під час інциденту Twitter у липні 2020 року зловмисники реалізували комплексну кампанію з використанням вішингу — голосового фішингу, спрямованого на внутрішніх співробітників. Замість прямого злому технічних систем, атакуючі зосередилися на людському факторі, переконавши співробітників Twitter надати доступ до адміністративних систем. Цей підхід виявився ефективним: протягом кількох годин було скомпрометовано понад 130 відомих акаунтів і організовано криптовалютну шахрайську схему, що принесла близько $120 000.
Ця атака була показовою тим, як їй вдалося обійти надійні захисні механізми. Хоч Twitter впровадив двофакторну автентифікацію та інші технічні засоби, зловмисники використали скомпрометовані внутрішні адміністративні інструменти для повного обходу захисту. Їхній доступ дав змогу переглядати приватні повідомлення в багатьох акаунтах, доводячи, що мережеві атаки, спрямовані на співробітників, можуть завдати значно більшої шкоди, ніж атаки на окремих користувачів.
Схожі сценарії повторилися у зломах бірж у 2026 році, коли зловмисники застосували ті самі методи соціальної інженерії для привілейованого доступу. Ці інциденти демонструють слабкі сторони критичної інфраструктури, що виникають через організаційну залежність від рішень співробітників у кризових ситуаціях. Систематичний успіх цих тактик підкреслює базовий факт: безпека критичної інфраструктури залежить від найвразливішої точки доступу — часто це людина, а не технічна система. Організації, які покладаються лише на шифрування й автентифікацію, ігноруючи соціальні вектори, продовжують зазнавати запобіжних інцидентів.
Зберігання цифрових активів залишається критичною вразливістю криптовалютної екосистеми. Дані за 2026 рік засвідчили понад $11,8 мільйона втрат, прямо пов’язаних із ризиками централізованого зберігання. Це підтверджує, що концентрація активів на централізованих платформах створює системну схильність до зломів, операційних збоїв і управлінських помилок. Коли користувачі розміщують криптовалюту на біржах, а не зберігають самостійно, вони приймають ризик контрагента — довіряючи інституціям захист від крадіжки, зловживань і шахрайства.
Поява загроз із використанням ШІ підсилила ці вразливості. Хакери застосовують машинне навчання для виявлення системних недоліків у біржовій інфраструктурі, націлюючись на системи захисту активів. Крахи інституційних платформ виявили проблеми управління ризиками, непрозорі кредитні практики й недостатні протоколи зберігання. Водночас інституційне впровадження криптовалют залежить від вирішення цих проблем безпеки. Дослідження свідчать, що 76% інституційних інвесторів збільшують цифрові інвестиції лише за умови доступу до безпечних, регульованих рішень для зберігання.
Регуляторні рамки, такі як MiCA ЄС і GENIUS Act США, стимулюють зміни, встановлюючи стандартизовані вимоги до зберігання та контроль відповідності. Регуляторна прозорість дозволяє інституціям працювати впевнено в структурованих умовах. Реакція ринку суттєва: понад $30 мільярдів інвестицій спрямовано на розробку гібридних моделей мультипартійних обчислень і інституційних інфраструктур зберігання. Технологічний і регуляторний прогрес спільно вирішують ризики централізації, які історично були джерелом проблем, перетворюючи зберігання активів із слабкої ланки на основу сталого розвитку ринку.
Уразливості смартконтрактів — це помилки в коді, які можуть бути використані атакуючими. Основні ризики 2026 року: атаки повторного входу, зловживання ресурсами й переповнення цілих чисел. Такі помилки призводять до втрати коштів і витоку даних.
Для перевірки безпеки смартконтракту потрібно провести ретельний код-рев’ю, застосувати автоматизовані засоби, такі як MythX і Slither, для виявлення уразливостей, а також замовити професійний аудит безпеки перед розгортанням. Це допомагає уникнути експлойтів і забезпечити надійність контракту.
Основні атаки: 51% атаки, DDoS, атаки на DNS і розділення мережі. Захист включає: розподілені вузли й консенсус PoS, що вимагає значних токенів для атаки; фільтрацію трафіку й балансування навантаження для протидії DDoS; неделеговані задачі proof-of-work; двофазні системи proof-of-work, які обмежують домінування майнінг-пулів.
Ризики централізованого зберігання — це хакерські атаки та втрата активів. Обирайте біржі зі стабільною репутацією безпеки, механізмами мультипідпису, прозорими аудитами та якісною підтримкою користувачів для захисту коштів.
Самостійні гаманці забезпечують більший контроль і безпеку, але вимагають відповідальності за зберігання приватних ключів. Біржове зберігання зручніше, але вразливе до атак на платформу. Для безпечного зберігання приватних ключів використовуйте апаратні гаманці або рішення з мультипідписом.
У 2026 році головні загрози: уразливості смартконтрактів із втратами $1,42 мільярда та атаки на кросчейн-бриджі із викраденням $2,2 мільярда. Layer 2-протоколи стикаються з ризиками просунутих експлойтів, атак із використанням ШІ та регуляторного контролю. Інфраструктура DeFi залишається основною ціллю.
Відновлення викрадених криптоактивів надзвичайно складне. Технічні можливості обмежені: блокчейн-трасування дозволяє визначити шлях транзакцій, але не гарантує повернення. Основний варіант — правові заходи через правоохоронні органи й суди. Негайно повідомте місцеві органи. Найефективніший захист — використання безпечних гаманців і мультипідпису.
Використовуйте складні паролі, активуйте двофакторну автентифікацію, зберігайте активи на холодних гаманцях. Будьте уважними до фішингу й шахрайства. Регулярно оновлюйте програмне забезпечення безпеки, перевіряйте офіційні канали й ніколи не передавайте приватні ключі або облікові дані стороннім особам.











