
Децентралізовані фінанси (DeFi) трансформували сферу криптовалют. На децентралізованих платформах зберігають мільярди доларів. Надання ліквідності цим платформам створює можливості для пасивного доходу. Водночас трейдерам потрібно знати про ключове явище, що суттєво впливає на їхню прибутковість: імперманентні втрати. У цьому посібнику розглянуто механізм імперманентних втрат, методи їх розрахунку та стратегії мінімізації ризиків для DeFi-інвестицій.
Імперманентні втрати — це явище, коли криптоактиви, розміщені у пулах ліквідності на децентралізованих платформах, втрачають у вартості більше, ніж за умов простого зберігання цих активів у приватному гаманці. Якщо трейдер зазнає імперманентних втрат, його криптовалюта має меншу купівельну спроможність, ніж якщо б залишалася поза DeFi-протоколами.
Такий ризик виникає, коли трейдер розміщує криптовалюти у DeFi-протоколах — пулах ліквідності. Пули ліквідності функціонують як віртуальні сховища для внесків користувачів, які прагнуть отримати дохід у вигляді токенів або частки торгових комісій. Активи з цих пулів можуть напряму обмінювати інші DeFi-трейдери, перераховуючи токени на приватні гаманці.
Механізм роботи забезпечують автоматизовані смартконтракти на блокчейні, які виконують операції без участі третіх сторін. У цій децентралізованій системі пули ліквідності постійно коригують баланс активів залежно від поточних ринкових цін і попиту. Такі зміни можуть призводити до дисбалансу у внесках провайдерів ліквідності й спричиняти імперманентні втрати.
Термін «імперманентні» означає, що втрата стає постійною лише у разі виведення криптовалюти трейдером, а не очікування відновлення ринкових цін. Якщо винагорода за ліквідність не перекриває або не перевищує ринкову вартість внесених активів, імперманентні втрати зменшують прибуток або збільшують збитки.
Імперманентні втрати у криптовалюті характерні для автоматизованих маркетмейкерів (AMM) — окремої категорії децентралізованих торгових платформ, де провайдери ліквідності розміщують по 50% двох різних криптовалют у пул. Для балансу активів у пулах застосовують формулу «x*y=k», де «x» і «y» — це криптовалюти, а «k» — константа.
Коли ринкова ціна однієї чи обох криптовалют у парі змінюється, склад активів у пулах автоматично коригується. Трейдери й провайдери ліквідності постійно додають або виводять криптоактиви, змінюючи баланс токенів у пулах.
Арбітражери відіграють ключову роль у цій системі. Якщо на AMM-платформі та інших торгових майданчиках виникає різниця у цінах криптовалют, ці учасники використовують цю неефективність для прибутку. Наприклад, якщо Ethereum (ETH) торгується за різними цінами на різних платформах, арбітражери здійснюють одночасні угоди, отримуючи дохід. У результаті пул ліквідності втрачає ETH у парі, що призводить до знецінення початкових внесків провайдерів ліквідності.
Кожна платформа AMM використовує власні протоколи для балансування токенів у пулах ліквідності, але існує стандартна формула для розрахунку імперманентних втрат у криптовалюті:
2*(√відношення цін/(відношення цін+1)) - 1
Відношення цін визначає зміну вартості двох криптовалют у пулі ліквідності та розраховується як співвідношення курсу на момент внесення до поточного курсу.
Практичний приклад: трейдер розміщує 1 ETH і 1 600 USDC у пул ліквідності ETH/USDC. Оскільки пара токенів має співвідношення 50/50, 1 ETH дорівнює $1 600 на момент транзакції, і початковий курс становить 1 600. Якщо ціна ETH зросте до $2 000, розрахунок буде таким:
1 600/2 000 = 0,8
Підставляємо у формулу імперманентних втрат:
2*(√0,8/(0,8+1)) - 1 = -0,0061
Отримуємо -0,61% впливу імперманентних втрат за умови, що ETH залишиться на рівні $2 000 за монету. Тобто, зберігання ETH і USDC у приватному гаманці, а не стейкінгу у пулі ліквідності, забезпечить на 0,61% більшу купівельну спроможність.
Цей розрахунок не враховує торгових комісій для провайдерів ліквідності чи змін обсягу вкладених активів. Формула також не підходить для пулів із нестандартним розподілом. Для глибшого аналізу трейдери застосовують безкоштовні онлайн-калькулятори імперманентних втрат для оцінки впливу цього явища на цифрові активи.
Розробники DeFi постійно вдосконалюють алгоритми для зниження ризику імперманентних втрат, але повністю уникнути цієї проблеми з волатильними криптовалютами на AMM-платформах неможливо. Однак є кілька перевірених способів мінімізувати вплив імперманентних втрат на портфель провайдера ліквідності.
Фокус на маловолатильних цифрових активах: Криптовалюти з високою волатильністю чи суттєвими коливаннями цін підвищують ризик імперманентних втрат. Пари з низькою волатильністю навпаки знижують цей ризик. Вивчайте історичну волатильність та цінову кореляцію між криптовалютами. Користуйтесь калькуляторами імперманентних втрат для моделювання різних сценаріїв і вибору пар під власний ризик-профіль. Для уникнення імперманентних втрат обирайте пари стейблкоїнів, такі як USDC/USDT або USDC/DAI. Це всі токени зі стабільною вартістю, еквівалентною долару США, тому імперманентні втрати неможливі. Також пари на кшталт ETH та wETH мають ідентичну ринкову вартість і не створюють ризику імперманентних втрат.
Зміна відсотка вкладених активів: Деякі провайдери ліквідності змінюють відсоток криптоактивів, які розміщують на AMM-платформах. Хоча пули 50/50 стандартні для більшості платформ, інші AMM-протоколи дозволяють більшу гнучкість. Наприклад, на деяких платформах можна розподіляти більше ніж два криптоактиви різними частками. Замість 50/50 USDC і ETH користувач може внести 80/20 на користь USDC, щоб зменшити ризик за рахунок стабільності USDC. Навіть при суттєвих коливаннях ціни ETH імперманентні втрати будуть меншими, ніж у стандартній парі 50/50 ETH/USDC.
Дослідження протоколів захисту від імперманентних втрат: Захист від імперманентних втрат (ILP) — це експериментальна функція окремих DeFi-протоколів, що гарантує провайдерам ліквідності повернення хоча б початкового депозиту при виведенні. Якщо волатильність цін призводить до імперманентних втрат, ILP-платформи застосовують механізми спільного казначейства або унікальні системи винагород, щоб трейдер не втратив більше, ніж за простого зберігання активів. Деякі програми ILP покривають імперманентні втрати, якщо провайдер тримає криптовалюту в пулі ліквідності тривалий час (без урахування торгових комісій і винагород). Водночас ILP — нова функція, що вимагає обережності. Технологія й нормативна база ще розвиваються, і вже були випадки призупинення цієї опції у DeFi-додатках.
Знати, що таке імперманентні втрати у криптовалюті, необхідно кожному учаснику DeFi. Імперманентні втрати — це ключовий ризик у наданні ліквідності DeFi, який трейдер має враховувати перед роботою з AMM-платформами. Це явище виникає, коли вартість криптовалют у пулах ліквідності падає порівняно з простим зберіганням активів у приватному гаманці через ринкову волатильність і арбітраж. Імперманентні втрати впливають на прибутковість, але стають постійними тільки після виведення активів.
Трейдер може розрахувати можливу імперманентну втрату за допомогою математичних формул або онлайн-калькуляторів і приймати поінформовані рішення щодо стратегії надання ліквідності. До способів мінімізації ризиків належать вибір маловолатильних активів, наприклад, пар стейблкоїнів, зміна структури портфеля на гнучких платформах і вивчення інноваційних протоколів захисту від імперманентних втрат.
Успішна участь у DeFi — це баланс між доходами від ліквідності й ризиком імперманентних втрат. Знання механізмів, розрахунок впливу й впровадження стратегій управління ризиками дозволяють трейдеру ухвалювати обґрунтовані рішення щодо участі у пулах ліквідності DeFi. Оскільки екосистема DeFi постійно змінюється, важливо стежити за новими способами мінімізації імперманентних втрат для оптимізації прибутковості та управління ризиками.
Ви розміщуєте рівні суми ETH і USDC у пул ліквідності. Якщо ціна ETH суттєво зростає, а USDC залишається стабільним, пул автоматично перебалансує склад, і ви отримаєте більше USDC і менше ETH, ніж за простого утримання обох токенів. Ця різниця — імперманентна втрата, яку можна відновити, якщо ціни повернуться.
Розмір імперманентних втрат залежить від ринкової волатильності та динаміки пулу. У парах стейблкоїнів втрати мінімальні. За високої волатильності потенційні втрати більші, але торгові комісії й винагороди можуть їх суттєво компенсувати.
Пильно стежте за співвідношенням цін токенів, регулярно перебалансуйте позиції у пулах ліквідності й розглядайте надання ліквідності для стейблкоїнів чи корельованих токенів. Короткострокове надання ліквідності й стратегічний вибір часу знижують ризик імперманентних втрат.
Якщо в монети закінчується ліквідність, купівля чи продаж стають вкрай складними. Ордери можуть не виконуватися, ціни стають дуже волатильними, а торговий обсяг різко падає. Користувачі стикаються із суттєвим сліпіджем і можуть не закрити позиції за бажаною ціною.











