
Криптокредитування стало новаторським явищем у фінансовому середовищі. Воно пропонує альтернативу класичним банківським інструментам для отримання та надання позик. Цей підхід використовує блокчейн-технології й принципи децентралізованих фінансів (DeFi), створюючи ефективну й доступну екосистему DeFi lend.
Криптокредитування — це фінансова послуга, у межах якої власники криптовалют розміщують свої цифрові активи на кредитних платформах, надаючи їх для позичання іншим користувачам. Кредитори передають криптовалюту, таку як Bitcoin (BTC) чи Ethereum (ETH), у спеціалізовані протоколи, які забезпечують DeFi lend і позикові операції.
Механізм полягає у тому, що кредитори отримують пасивний дохід у вигляді відсотків, поки їхні криптовалюти заблоковані на протоколі. Позичальники можуть отримати ці цифрові активи, домовившись про умови повернення та ставку. Більшість платформ працюють за фіксованими умовами, коли позичальники повинні повернути позику та нараховані відсотки у визначений термін. Це дозволяє кредиторам отримувати дохід із нерухомих криптоактивів, а позичальники отримують потрібні кошти без продажу власних активів.
Операційна структура криптокредитування суттєво відрізняється від централізованих фінансових інституцій. Більшість позик у криптовалюті відбувається через децентралізовані застосунки (dApps), побудовані на блокчейн-мережах, як-от Ethereum, із використанням некостодіального підходу, що дає користувачам контроль над активами.
Платформи застосовують смартконтракти — автоматизовані програми, які виконують визначені умови без участі людини, для підтвердження транзакцій і ведення точних балансів у блокчейні. Користувачі підключають свої криптогаманці до платформ DeFi lend для здійснення peer-to-peer-транзакцій із внесення чи виведення криптовалюти. Водночас існують централізовані платформи, які діють за банківським принципом, але обслуговують лише криптовалюти, а не фіатні гроші.
Централізовані платформи вимагають проходження верифікації особи: потрібно надати ім’я, телефон і адресу для підтвердження облікового запису. Після реєстрації користувачі можуть розміщувати цифрові активи для отримання відсотків або забезпечення позик, а компанія-платформа виступає посередником у всіх кредитних операціях.
Важливий показник у криптокредитуванні — співвідношення позики до забезпечення (LTV), яке визначає доступний обсяг позики. Формула: LTV = (сума позики ÷ забезпечення) × 100. Наприклад, якщо внести $10 000 у забезпечення при LTV 20%, позичальник зможе отримати $2 000 позики.
Позичальники мають підтримувати забезпечення вище мінімального рівня, щоб уникнути ліквідації. Якщо вартість забезпечення впаде нижче порогу — наприклад, при вимозі 85% маржі на позику з мінімальним забезпеченням $8 500 — платформа виставить вимогу про додатковий внесок або активи будуть ліквідовані.
Платформи DeFi lend пропонують різні типи позик із власними особливостями за LTV, відсотками та умовами повернення. Вивчення цих типів допомагає обрати оптимальний варіант для конкретних фінансових потреб.
Надзабезпечені позики вимагають, щоб позичальник розмістив більше криптовалюти, ніж розмір позики. Це захищає кредиторів від ризику дефолту, оскільки вартість забезпечення більша за суму позики. Попри можливість маржинальних вимог і ліквідації, надзабезпечення суттєво знижує ці ризики, створюючи запас стійкості до ринкових коливань.
Маржинальне кредитування — ще одна категорія криптопозик, яку пропонують деякі торгові платформи для маржинальної торгівлі. Трейдери позичають кошти для збільшення обсягу угод і повинні підтримувати мінімальний залишок (маржу). Професійні трейдери використовують маржинальне кредитування для збільшення ринкової експозиції та потенційного прибутку, але цей інструмент має підвищений рівень ризику.
Флеш-позики — найінноваційніша та найбільш ризикована послуга DeFi lend. Вони дозволяють отримати криптовалюту без забезпечення, але з умовою майже миттєвого повернення, зазвичай у межах однієї транзакції блокчейну. Такі позики часто використовують для арбітражу різниці цін на ту саму криптовалюту на різних платформах.
Криптокредитування має переваги та обмеження порівняно з класичними банківськими системами. Знання цих аспектів дозволяє кредиторам і позичальникам ухвалювати обґрунтовані фінансові рішення.
Конкурентні DeFi lend-ставки створюють для інвесторів можливість отримувати пасивний дохід через регулярні відсоткові виплати на розміщені цифрові активи. Позичальники часто отримують вигідніші ставки, ніж у банках, що дає перевагу обом сторонам кредитних відносин.
Відсутність перевірки кредитної історії спрощує процес позики. Достатньо внести забезпечення та погодитися на сплату відсотків, без вимог до кредитного балу чи співвідношення боргу й доходу. Це розширює доступ до кредитних сервісів, зокрема для клієнтів із обмеженою кредитною історією.
Миттєве отримання коштів — важлива перевага: криптопозики не потребують паперової роботи чи довготривалих перевірок. Позичальники зазвичай отримують кошти за секунди, а DeFi-платформи перераховують позичені активи безпосередньо на самостійно контрольовані гаманці.
Висока волатильність криптовалют підвищує ризик дефолту. Якщо забезпеченням виступає Ethereum, зниження його ціни нижче маржі може призвести до ліквідації. Така волатильність створює невизначеність і потенційні фінансові втрати для позичальників без достатнього досвіду.
Вимоги до надзабезпечення обмежують доступний капітал. Багато платформ дозволяють вивести менше, ніж внесено в забезпечення, що зменшує кредитний ліміт попри захист від дефолту.
Відсутність страхування є ризиком. Криптовалюти не мають державних гарантій і не підпадають під захист Федеральної корпорації зі страхування депозитів (FDIC). У разі збою чи злому платформи можливі повні втрати коштів для всіх учасників.
Отримання криптопозики на більшості платформ має стандартний алгоритм, але вимоги можуть відрізнятися залежно від сервісу.
Спочатку потрібно створити обліковий запис на платформі кредитування, обравши компанію чи dApp, що надає DeFi lend-послуги. Варто уважно вивчити LTV, відсотки, типи забезпечення та вимоги до маржі, щоб обрати відповідний варіант. Централізовані платформи вимагають KYC-верифікацію: надати водійське посвідчення, селфі та підтвердження адреси. Децентралізовані — підключення самостійно контрольованого криптогаманця.
Далі користувач обирає відповідний тип і розмір позики. Важливо переглянути умови повернення та маржинальні вимоги, щоб уникнути маржинальних викликів і ліквідації.
Внесення забезпечення активує видачу коштів. Окрім флеш-позик, потрібно внести криптовалюту в забезпечення для отримання суми позики. Платформа відразу перераховує позичені кошти на рахунок або гаманець користувача після надходження забезпечення.
Насамкінець позичальник повертає позику відповідно до погодженого графіка. Необхідно стежити за маржею, щоб вчасно додати забезпечення, якщо LTV наближається до максимуму, — це захистить від ліквідації.
Попри схожість, криптокредитування й стейкінг виконують різні ролі в криптовалютній екосистемі.
Стейкінг — це блокування певної кількості криптовалюти у блокчейні для підтримки роботи мережі, а не для передачі позичальникам. Алгоритми proof-of-stake (PoS) вимагають від валідаторів стейкати цифрову валюту для підтвердження транзакцій. Валідатори отримують винагороди за реєстрацію нових транзакцій, що дозволяє отримувати пасивний дохід.
Різниця — у механізмі та меті. Кредитори на платформах DeFi lend отримують відсотки від позичальників, які повертають кредити, а стейкери — автоматичні винагороди від консенсус-протоколів за участь у безпеці мережі. PoS-блокчейни не передають застейкану криптовалюту третім сторонам, а розподіляють новостворені винагороди між учасниками залежно від обсягу стейку.
Криптокредитування — це новий етап у фінансових сервісах, що пропонує альтернативу банкам через децентралізовані й централізовані платформи. Воно дозволяє власникам криптовалюти отримувати пасивний дохід і забезпечує позичальникам доступ до коштів без продажу активів. Водночас потрібно враховувати ризики: волатильність, ймовірність ліквідації та відсутність страхування. Розуміння типів позик, механізмів платформи й різниці між кредитуванням і стейкінгом дає змогу приймати обґрунтовані рішення у динамічному фінансовому середовищі. У майбутньому DeFi lend-платформи відіграватимуть все більшу роль у трансформації кредитних сервісів для фізичних та юридичних осіб.
DeFi-кредитування — це децентралізована фінансова послуга, яка дозволяє користувачам надавати або брати криптовалюту у позику без посередників. Можна отримувати дохід, надаючи криптовалюту, або брати позику під забезпечення. Флеш-позики дають змогу брати позику без забезпечення з поверненням у межах однієї транзакції.
Так, DeFi-кредитування пов’язане з ризиками: вразливістю смартконтрактів, атаками на оракли, флеш-позиками та тимчасовими втратами. Протоколи з високою репутацією впроваджують надійний захист і системи управління ризиками для пом’якшення цих загроз.
DeFi-кредитування відкриває нові можливості, але супроводжується ризиками: вразливістю смартконтрактів, маніпуляціями з оракулами й ризиком ліквідації. Безпека залежить від аудиту протоколу, рівня забезпечення та обраної стратегії управління ризиками.
Внесіть свої криптоактиви у децентралізований протокол, наприклад Aave чи Compound. Ваші кошти потраплять у пул ліквідності й приноситимуть відсотки, коли їх використовують позичальники. KYC не потрібне, весь процес прозорий і під вашим контролем.
Основні ризики: вразливості смартконтрактів, маніпуляції цінами через оракли, флеш-позики, тимчасові втрати для постачальників ліквідності та ризик ліквідації через волатильність забезпечення.
Ставки у DeFi-кредитуванні визначає співвідношення попиту й пропозиції через смартконтракти на децентралізованих платформах. Вони автоматично змінюються залежно від ліквідності: за зростання попиту ставки підвищуються, а при надлишку ліквідності — знижуються. Позичальники надають забезпечення, а ставки змінюються в реальному часі відповідно до ринкової ситуації.
DeFi-кредитування забезпечує вищу дохідність, цілодобовий доступ і прозорість без посередників завдяки смартконтрактам. Класичне банківське кредитування гарантує регуляторний захист і стабільність, але має нижчу дохідність і обмежує час доступу.











